Антропогенна трансформація органопрофілю ґрунту

Вивчення змін архітектоніки органопрофілів едафотопів досліджуваних екосистем розпочато через 1 рік після проведення лісогосподарських заходів. Найбільше Карбону органічних сполук (42,22 мг∙г-1) акумульовано у верхньому 0-10 см шарі, а вже у ґрунті верстви 10-20 см, порівняно з вище розташованою, виявлено різке (у 2,79 рази) зменшення вмісту Сорг (рис.3.1). У нижче розташованих шарах 20-30 і 30-40 см вміст Карбону органічних сполук зменшується до 10,42 і 5,17 мг∙г-1 відповідно. Найнижчий вміст Сорг (3,13 мг∙г-1) характерний для ґрунту верстви 40-50 см.

В інших досліджених лісових едафотопах (варіанти РПВГ, ГВВГ, СВГ) вміст Сорг також змінюється за регресивно-акумулятивним типом розподілу речовини у профілі.

Рис. 3.1 Діаграми діапазонів профільних змін вмісту Сорг в едафотопах гемеробних екосистем (жовтень 2007 року)

Найбільше Карбону органічних сполук у межах розглянутої 0-50 см товщі ґрунту зосереджено у верхній 10-см верстві - в 1,99, 4,31 і 2,51 рази більше, ніж у шарі 10-20 см у варіантах РПВГ, ГВВГ і СВГ відповідно. В цілому, зі зростанням рівня антропогенного навантаження на едафотоп вміст у ньому Сорг зменшується, а описані вище зміни відбуваються на фоні менших абсолютних значень, порівняно із контролем.

Післялісові екосистеми, які використовуються у режимах ріллі і сінокосу характеризуються іншою архітектонікою органопрофілю, порівняно із розглянутими вище варіантами. Органічні сполуки Карбону розподілені за профілем більш рівномірно, ніж у лісових едафотопах, а у верхніх досліджуваних верствах 0-10 і 10-20 см не виявлено таких значних відмінностей у вмісті Сорг.

Проведення аналізу достовірності відмінностей множин розподілу значень між варіантами досліду пошарово було виконано за допомогою критерію Коновера з урахуванням зв’язок. Параметри розподілів значень вмісту Сорг в едафотопах контрольного та дослідних варіантів (пошарово) істотно відрізняються між собою. Зазначимо також, що верхньому, найбільш гумусованому шарі 0-10 см достовірних відмінностей при 99% рівні значущості не виявлено лише між варіантами К і РПВГ (Р=0,318), а також у едафотопах агроекосистем ріллі і сінокосу (Р=0,082). В цілому, аналіз профільних змін вмісту Сорг, а також визначення їхньої високої достовірності дають підстави припустити, що вже через рік після проведення рубань різної інтенсивності, органопрофіль лісового едафотопу зазнає суттєвих змін.

Щоправда, інтерпретація отриманих даних пов’язана із певними труднощами, спричиненими, зокрема, великим кроком (10 см) відбору ґрунтових зразків. Якщо за приклад взяти едафотоп контрольного варіанту, то його верхня частина сформована двома генетичними горизонтами: Hd (t) (0-4 см) і Не (gl) (4-27). Традиційний агрохімічний підхід, який передбачає відбір зразків по шарах: 0-20 (орний) і 20-40 см (підорний) у цьому випадку є неприпустимим, оскільки нівелює архітектоніку органопрофілю складних, стратифікованих лісових ґрунтів. Відбір зразків за генетичними горизонтами ґрунту теж не можна вважати оптимальним, оскільки для побудови графічних моделей розподілу досліджуваних параметрів необхідно робити неправдоподібні припущення про однаковий рівень прояву досліджуваної ознаки у межах всього генетичного горизонту.

Застосований нами метод відбору зразків (із кроком 10 см) частково позбавлений більшості названих недоліків, проте, виявився недостатньо селективним, якщо врахувати, що він призводить до механічного перемішування ґрунту горизонту Hd і частини горизонту Не (gl). З іншого боку, відбір ґрунту за генетичним горизонтами також є малоінформативним, оскільки в їх межах відбувається неоднорідний кількісний розподіл органічної речовини, тобто, для кожного генетичного горизонту характерний свій мікропрофіль, вивчення якого дозволило б краще оцінити ґрунтові явища і процеси, особливо за умов антропопресії.

Цікаві статті з розділу

Аналіз ефективності використання антрацит-фільтрату в очисних спорудженнях систем комунального господарства
При мінімальній забезпеченості водними ресурсами необхідної якості Україна займає провідне місце у світі по питомій кількості стічних вод, що утворяться, (більше 2 м3/чол. у добу). Недостатн ...

Екологiчна ситуацiя Чернігівської області
Чернігівська область розташована на півночі України в Поліській і Лісостеповій зонах Придніпровської низовини, в басейні річки Десни. На заході і північному заході межує з Гомельською облас ...

Органічна речовина ґрунтів екосистем басейну Верхнього Дністра
Актуальність теми. Знеліснення є однією із найбільших екологічних проблем, що постали перед людством в кінці ХХ - на початку ХХІ століття. Вона носить комплексний характер і пов’язана із по ...