Антропогенна трансформація органопрофілю ґрунту

Вартий уваги характер кривої змін вмісту Карбону органічних сполук з глибиною, наприклад синхронність коливань у бік збільшення його вмісту на глибині 35-40 см. Зазначимо також, що на глибині 50 см акумульовано не більше 5 мг∙г-1 Сорг в обох варіантах досліду.

Пошаровий аналіз органопрофілю з кроком у 5 см дозволив значно підвищити не лише інформативність, а й достовірність отриманих результатів. Зокрема, виявлено суттєву відмінність між параметрами розподілів у всіх дослідних варіантах (Р<0,01). З’ясовано, що практично у всіх варіантах досліду існує істотна (Р<0,01) пошарова різниця між параметрами розподілу значень вмісту Сорг. Дещо меншою є достовірність різниці між варіантами К і РПВГ у шарі ґрунту 20-25 см (Р=0,02) й РПВГ і ГВВГ у шарі 45-50 см (Р=0,02), але й вона не перевищує прийнятий у дослідженні 5% рівень значущості. За умов експерименту не виявлено достовірних відмінностей між розподілами значень вмісту Карбону органічних сполук у варіантах К і РПВГ в шарі 5-10 см (Р=0,23) й ГВВГ і СВГ у шарах 40-45 (Р=0,13) і 45-50 см (Р=0,15).

Подібні закономірності виявлено і при аналізі органопрофілів досліджуваних ґрунтів на 3 рік після проведення лісогосподарських заходів різної інтенсивності (Рис.3.3). Звертає увагу формування зони накопичення органічних сполук Карбону на глибині 10-15 см у варіанті ГВВГ, де вміст Сорг зріс від 21,98 у 2008 до 28,16 мг·г-1 у 2009 році. На всіх секціях лісового стаціонару (крім контролю) діагностовано поступове зменшення вмісту Сорг у ґрунті, протягом третього року після проведення рубань. Так, у верстві 0-5 см ґрунту варіанту РПВГ вміст Карбону органічних сполук зменшився з 48,13 до

,65 мг·г-1, ГВВГ - з 42, 86 до 37,75 мг·г-1, СВГ - з 28,13 до 25,99 мг·г-1. Натомість, у контрольному варіанті не виявлено достовірних змін вмісту Сорг при 5% рівні значущості, а в ґрунтах агрекосистем, суміжних із секціями лісового стаціонару діагностовано накопичення органічних сполук у верстві 0-5 см: з 16,59 до 17,36 мг·г-1 на сінокосі й з 19,48 до 22,5 мг·г-1 на ріллі.

Рис. 3.3 Діаграми діапазонів профільних змін вмісту Сорг в едафотопах гемеробних екосистем (жовтень 2009 року)

Якщо накопичення Сорг на ріллі можна було б пояснити лише внесенням органічних добрив, то сінокіс є не удобрюваним і за рахунок розвинутого горизонту Нd розташований гіпсометрично на 5-7 см вище, аніж рілля. З огляду на це, правомірно припустити, що збільшення вмісту органічних сполук в агроекосистемах, пов’язані із відтоком лабільних (в першу чергу, водорозчинних) органічних сполук з ризосферної зони, після часткового чи повного усунення субедифікатора.

Активна зона ґрунту

На підставі отриманих даних про антропогенну динаміку Карбону органічних сполук в ґрунтах лісових і післялісових екосистем запропоновано приповерхневий шар ґрунту, потужністю 5 см назвати активною зоною ґрунту (АЗҐ).

Ґрунт у цьому шарі не лише рясно пронизаний кореневими системами деревних і трав’яних рослин, тут локалізовано значний відсоток грибного міцелію і мікробної біомаси, а перебування на межі контакту суміжних сфер забезпечує роль цієї верстви як тригерного механізму регуляції зворотних зв’язків у ґрунтовій екосистемі (Пастернак, 1967; Керженцев, 2006).

Працюючи над концепцією трофічного континууму, Ю. Чорнобай (2000) запропонував виділити гуміфікаційно-педотурбаційний трофічний простір “приурочений до грунтового гумусово-акумуляційного горизонту, де поряд із біогенною трансформацією фітодетриту відбувається більш щільна упаковка органічних молекул з мінеральною частиною ґрунту” (С.46). Далі (С. 173), цитований автор зазначає, що нижня межа детритного (педотурбаційної частини) простору розташована у приповерхневому 0-5 см шарі ґрунту, який як за кількістю, так і за складом редуцентів суттєво відрізняється від решти ґрунтового профілю. Ці дослідження також підтверджують правомірність категоризації складових ґрунтового профілю з виділенням у його складі активної зони.

Цікаві статті з розділу

Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
Актуальність: Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей господарства, що характеризує економічний потенціал держави. Підвищення ефективності будівництва передбачає, насамперед, ...

Природно-заповідні території та Червоні книги в системі збереження ландшафтного і біологічного різноманіття
Тема реферату "Природно-заповідні території та Червоні книги в системі збереження ландшафтного і біологічного різноманіття". До складу природно-заповідних територій входять діл ...

Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи
Проблемою ефективного природокористування, забезпечення суспільства необхідними життєвими умовами ще в античні часи впливали на формування світогляду й сприйняття природи як єдиної системи. ...