Антропогенна трансформація органопрофілю ґрунту

Зміни кількісно-якісного складу органічної частини ґрунту в АЗҐ є наймасштабнішими у межах всього профілю, тому величини (розміри) лабільних і стабільних пулів ґрунтового рервуару Карбону у ньому є високоінформативними індикаторами функціонального стану цього біокосного тіла.

Відмінність у зміні вмісту органічних речовин в АЗҐ між варіантами досліду є вищою, ніж між кожним варіантом у динаміці, а найбільші зміни архітектоніки органопрофілю відбулись у перший рік після зрідження деревостану. Це свідчить про зворотний зв’язок у системі детрит-АЗҐ: порушення режиму надходження детриту детермінує зміни кількісних та якісних особливостей органічних сполук Карбону в межах АЗҐ, а зміна кількості та якості субстрату в АЗҐ спричиняє зміни мікробоценозу й впливає на формування і стратифікацію профілю підстилки. Ймовірно, ці зміни є одним із пускових механізмів розвитку сукцесії, на що витрачається значна кількість законсервованої в органічних сполуках Карбону речовини (біофільні елементи) та енергії.

Подібність кількісних змін Сорг у варіантах С (сінокіс) і СВГ (суцільна вирубка граба) дала підстави для проведення кластерного аналізу, в ході якого було з’ясовано міру подібності (за метричною відстанню) між об’єктами, що класифікуються у межах активної зони ґрунту.

Як видно з рис. 3.4, встановлено схожість між параметрами розподілу вмісту Сорг в ґрунтах варіантів РПВГ і ГВВГ. На вищому ієрархічному рівні, вони разом із контролем утворюють кластер слаботрансформованих біогеоценозів. Варіант СВГ типологічно включено до кластеру сильно трансформованих біогеоценозів, поряд із агроекосистемами ріллі й сінокосу, що пояснюється інтенсивним розвитком тут трав’яної рослинності й посиленням дернового процесу ґрунтоутворення внаслідок порушення режиму надходження мортмаси у катаболічний блок екосистеми, а також формування іншого едафічного мікроклімату. Зміна типу біотичного колообігу, а також формування рослинних угруповань, не властивих лісовим екосистемам, призвело до кількісного і якісного перетворення ґрунтового резервуару Сорг у цьому варіанті досліду.

Коректність такої кластеризації підтверджують дані П.С. Погребняка, який наголошував на зміні біотичного колообігу на зрубах, внаслідок інтенсивного розвитку трав’яної рослинності й задерніння органічних й верхньої частини мінеральних горизонтів ґрунту.

Рис. 3.4 Дендрограма ієрархічного кластерного розподілу значень вмісту Сорг у активній зоні ґрунту (жовтень 2009 року)

Але, оскільки динамізм органічної частини ґрунту є просторово неоднорідним, необхідний подальший пошук як методичних підходів до її оцінки так і способів відбору ґрунтових зразків, зважаючи на локалізацію процесів розкладу і утворення органічних сполук та їхню міграцію за профілем тощо. Одним із можливих шляхів є проведення оцінки інтенсивності профільних змін вмісту органічних сполук у ґрунті за різних антропогенних впливів

Цікаві статті з розділу

Природо-заповідний фонд лісової зони України, його структура та зонально-регіональні властивості
Українське Полісся, яке простягається із заходу на схід на 750 км і займає близько 20% території України, складає значну частину Поліської низовини - важливого регіону Європи в межах Україн ...

Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
Актуальність: Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей господарства, що характеризує економічний потенціал держави. Підвищення ефективності будівництва передбачає, насамперед, ...

Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті, потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...