Антропогенна трансформація органопрофілю ґрунту
Зміни кількісно-якісного складу органічної частини ґрунту в АЗҐ є наймасштабнішими у межах всього профілю, тому величини (розміри) лабільних і стабільних пулів ґрунтового рервуару Карбону у ньому є високоінформативними індикаторами функціонального стану цього біокосного тіла.
Відмінність у зміні вмісту органічних речовин в АЗҐ між варіантами досліду є вищою, ніж між кожним варіантом у динаміці, а найбільші зміни архітектоніки органопрофілю відбулись у перший рік після зрідження деревостану. Це свідчить про зворотний зв’язок у системі детрит-АЗҐ: порушення режиму надходження детриту детермінує зміни кількісних та якісних особливостей органічних сполук Карбону в межах АЗҐ, а зміна кількості та якості субстрату в АЗҐ спричиняє зміни мікробоценозу й впливає на формування і стратифікацію профілю підстилки. Ймовірно, ці зміни є одним із пускових механізмів розвитку сукцесії, на що витрачається значна кількість законсервованої в органічних сполуках Карбону речовини (біофільні елементи) та енергії.
Подібність кількісних змін Сорг у варіантах С (сінокіс) і СВГ (суцільна вирубка граба) дала підстави для проведення кластерного аналізу, в ході якого було з’ясовано міру подібності (за метричною відстанню) між об’єктами, що класифікуються у межах активної зони ґрунту.
Як видно з рис. 3.4, встановлено схожість між параметрами розподілу вмісту Сорг в ґрунтах варіантів РПВГ і ГВВГ. На вищому ієрархічному рівні, вони разом із контролем утворюють кластер слаботрансформованих біогеоценозів. Варіант СВГ типологічно включено до кластеру сильно трансформованих біогеоценозів, поряд із агроекосистемами ріллі й сінокосу, що пояснюється інтенсивним розвитком тут трав’яної рослинності й посиленням дернового процесу ґрунтоутворення внаслідок порушення режиму надходження мортмаси у катаболічний блок екосистеми, а також формування іншого едафічного мікроклімату. Зміна типу біотичного колообігу, а також формування рослинних угруповань, не властивих лісовим екосистемам, призвело до кількісного і якісного перетворення ґрунтового резервуару Сорг у цьому варіанті досліду.
Коректність такої кластеризації підтверджують дані П.С. Погребняка, який наголошував на зміні біотичного колообігу на зрубах, внаслідок інтенсивного розвитку трав’яної рослинності й задерніння органічних й верхньої частини мінеральних горизонтів ґрунту.
Рис. 3.4 Дендрограма ієрархічного кластерного розподілу значень вмісту Сорг у активній зоні ґрунту (жовтень 2009 року)
Але, оскільки динамізм органічної частини ґрунту є просторово неоднорідним, необхідний подальший пошук як методичних підходів до її оцінки так і способів відбору ґрунтових зразків, зважаючи на локалізацію процесів розкладу і утворення органічних сполук та їхню міграцію за профілем тощо. Одним із можливих шляхів є проведення оцінки інтенсивності профільних змін вмісту органічних сполук у ґрунті за різних антропогенних впливів
Цікаві статті з розділу
Проектування безвідходного виробництва з використанням біоконверсійних технологій утилізації відходів тваринництва
Біотехнологія
– напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання
біологічних процесів, систем і організмів в різних галузях людської діяльності
(сільське господарс ...
Органічна речовина ґрунтів екосистем басейну Верхнього Дністра
Актуальність
теми. Знеліснення є однією із найбільших екологічних проблем, що постали перед
людством в кінці ХХ - на початку ХХІ століття. Вона носить комплексний характер
і пов’язана із по ...
Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування
Суттєво:
Після
вивчення матеріалу ви повинні:
Знати:
- що
таке екологічний збиток; з яких витрат він складається;
- як
встановлюється плата за забруднення навколиш ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.