Антропогенна трансформація органопрофілю ґрунту

Зміни кількісно-якісного складу органічної частини ґрунту в АЗҐ є наймасштабнішими у межах всього профілю, тому величини (розміри) лабільних і стабільних пулів ґрунтового рервуару Карбону у ньому є високоінформативними індикаторами функціонального стану цього біокосного тіла.

Відмінність у зміні вмісту органічних речовин в АЗҐ між варіантами досліду є вищою, ніж між кожним варіантом у динаміці, а найбільші зміни архітектоніки органопрофілю відбулись у перший рік після зрідження деревостану. Це свідчить про зворотний зв’язок у системі детрит-АЗҐ: порушення режиму надходження детриту детермінує зміни кількісних та якісних особливостей органічних сполук Карбону в межах АЗҐ, а зміна кількості та якості субстрату в АЗҐ спричиняє зміни мікробоценозу й впливає на формування і стратифікацію профілю підстилки. Ймовірно, ці зміни є одним із пускових механізмів розвитку сукцесії, на що витрачається значна кількість законсервованої в органічних сполуках Карбону речовини (біофільні елементи) та енергії.

Подібність кількісних змін Сорг у варіантах С (сінокіс) і СВГ (суцільна вирубка граба) дала підстави для проведення кластерного аналізу, в ході якого було з’ясовано міру подібності (за метричною відстанню) між об’єктами, що класифікуються у межах активної зони ґрунту.

Як видно з рис. 3.4, встановлено схожість між параметрами розподілу вмісту Сорг в ґрунтах варіантів РПВГ і ГВВГ. На вищому ієрархічному рівні, вони разом із контролем утворюють кластер слаботрансформованих біогеоценозів. Варіант СВГ типологічно включено до кластеру сильно трансформованих біогеоценозів, поряд із агроекосистемами ріллі й сінокосу, що пояснюється інтенсивним розвитком тут трав’яної рослинності й посиленням дернового процесу ґрунтоутворення внаслідок порушення режиму надходження мортмаси у катаболічний блок екосистеми, а також формування іншого едафічного мікроклімату. Зміна типу біотичного колообігу, а також формування рослинних угруповань, не властивих лісовим екосистемам, призвело до кількісного і якісного перетворення ґрунтового резервуару Сорг у цьому варіанті досліду.

Коректність такої кластеризації підтверджують дані П.С. Погребняка, який наголошував на зміні біотичного колообігу на зрубах, внаслідок інтенсивного розвитку трав’яної рослинності й задерніння органічних й верхньої частини мінеральних горизонтів ґрунту.

Рис. 3.4 Дендрограма ієрархічного кластерного розподілу значень вмісту Сорг у активній зоні ґрунту (жовтень 2009 року)

Але, оскільки динамізм органічної частини ґрунту є просторово неоднорідним, необхідний подальший пошук як методичних підходів до її оцінки так і способів відбору ґрунтових зразків, зважаючи на локалізацію процесів розкладу і утворення органічних сполук та їхню міграцію за профілем тощо. Одним із можливих шляхів є проведення оцінки інтенсивності профільних змін вмісту органічних сполук у ґрунті за різних антропогенних впливів

Цікаві статті з розділу

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...

Еколого-ландшафтні особливості Кордівки (м. Чернігів)
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Вирішення глобальних енергетичних проблем на прикладі країн Європи
Актуальність дослідження. Розвиток людського суспільства нерозривно пов’язаний з використанням природних ресурсів нашої планети, з споживанням різних видів енергії в все зростаючих масштаба ...