Особливості впливу рекреаційної діяльності на стан дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку Холодний Яр
Тоді як, у зоні помірного рекреаційного навантаження найбільша частка насаджень ІІ категорії стану - 62,8%. Насаджень ІІІ категорії стану - 3%, а ІV категорії стану (відмираючі) не виявлено.
Таблиця 4 Пошкодженість поверхні ґрунту рекреаційною діяльністю
|
ПП |
Розподіл поверхні грунту за категоріями стану, % | ||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | |
|
грунт не ушкоджений |
одиничні проходи |
стежка в підстилці |
стежка без підстилки |
Стежка, дорога з розмивами, наноси | |
|
1 |
- |
- |
7 |
15 |
78 |
|
2 |
10 |
13 |
19 |
24 |
34 |
|
3 |
76 |
14 |
10 |
- |
- |
У зоні інтенсивного рекреаційного впливу сформувались: суцільна мережа стежок, дороги з розмивами, наноси (табл. 4). Стежки та дороги з розмивами займають 78% площі, стежки без підстилки - 15%, стежки в підстилці - 7%. Грунт і лісова підстилка ущільнені, остання зустрічається місцями (7%). Тоді як, на найвіддаленішій від основної дороги і пікнікового майданчика ділянці - зоні помірного впливу ПП3, наявні тільки поодинокі стежки. Дороги з розмивами та стежки без підстилки відсутні. Одиничні проходи займають 14% площі, стежки в підстилці - 10%. Лісова підстилка є на всій площі, а неушкоджений грунт займає 76% площі ділянки.
Трав’яний покрив на екопрофілі відрізняється за видовим, кількісним складом та співвідношенням родин. В зоні інтенсивного впливу трав’яний покрив майже відсутній через процеси деградації поверхневого шару грунту, а загальне проективне покриття (ЗПП) сягає лише 15%, представлений в основному Impatiens parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.> - <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.>98%, зустрічаються Geum urbanum L. - 1%, Erodium cicutarium L. - 0,5%, Euonymus europaeus L. - 0,5%. Співвідношення родин: Balsaminaceae - 25%, Rosaceae - 25%, Geraniaceae - 25% та Celastraceae - 25%. В зоні середнього впливу ЗПП вище - 28% (I. parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.> - 91%, E. cicutarium L. - 5%, Asarum europaeum L. - 2%, Euonymus verrucosus L. - 2%). Співвідношення родин: Balsaminaceae - 25%, Geraniaceae - 25%, Aristolochiaceae - 25% та Celastraceae - 25%. Загальне проективне покриття зони помірного впливу - 40% (I. parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.> - 91%, E. cicutárium L. - 3%, Galium aparine L. - 2%, G. urbanum L. - 2%, Polygonatum odoratum L. - 1%, Viola mirabilis L. - 1%). Співвідношення родин: Balsaminaceae - 16,6%, Geraniaceae - 16,6%, Rubiaceae - 16,6%, Rosaceae - 16,6%, Ruscaceae - 16,6%, Violaceae - 16,6%. Наявні типові лісові види - P. odoratum L., V. mirabilis L., G. urbanum L. У міру наближення до пікнікового майданчику і основної дороги збільшуеється ущільнення поверхневих шарів грунту, витіснення сильвантів (V. mirabilis L., Geránium sylváticum L., Lamium maculatum L. тощо) рудерантами та степантами (I. parviflora DC. <http://uk.wikipedia.org/wiki/DC.>, G. aparine L. тощо), наслідком чого є задерніння грунту.
Висновки
В результаті інтенсивної рекреаційної діяльності пошкоджуються всі структурно-функціональні компоненти дубово-грабово-ясеневого фітоценозу «Скверу учасників партизанського руху» проектованого НПП «Холодний Яр». На екопрофілі виявлено: механічні пошкодження деревостану, витоптування трав’яного покриву, винесення лісової підстилки, ущільнення поверхневого шару ґрунту, задерніння злаками та бур’янами. За отриманими показниками доведено, що дубово-грабово-ясеневі угруповання стають вразливішими до антропогенного впливу в усіх зонах рекреаційного навантаження, поступово деградують і трансформуються. Проте, структурно-функціональні компоненти фітоценозу в зонах середнього та помірного рекреаційного навантаження, зможуть з часом відновитися після припинення антропогенного впливу. Тоді як зона інтенсивного впливу потребує проведення додаткових лісовідновлюючих заходів. Враховуючи зазначене, необхідно врегулювати рекреаційне навантаження на дубово-грабово-ясеневий фітоценоз об’єкту дослідження, що дасть можливість не тільки стабілізувати екологічну рівновагу лісових екосистем цієї території, але й покращити їх естетичну привабливість.
Цікаві статті з розділу
Характеристика ґрунтового покриву
У
ґрунтовому покриві переважають чорноземні (53 %), сірі лісові (9 %), на півночі
- дерново-підзолисті (27 %), у заплавах річок - лучні, лучно-болотні та болотні
ґрунти (3 %). Майже вся територія о ...
Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської
катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре
відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище
...
Моделювання і прогнозування стану водного об’єкта внаслідок антропогенного впливу
У світі все живе пов'язане з водою і значною мірою складається з води.
Академік В.І. Вернадський зазначав, що "вода стоїть осібно в історії нашої
планети, не має природного тіла, яке мо ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.