Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Особливості впливу рекреаційної діяльності на стан дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку Холодний Яр
Механічно пошкодженими вважали дерева та чагарники, які мають рану на стовбурі до камбію, зрубану чи спиляну живу гілку або виражені ознаки цих пошкоджень, незалежно від часу їх появи. Розмір механічних пошкоджень визначали подеревно рулеткою [7]. На ПП визначали видовий склад та проективне покриття (%) трав’яних рослин [4]. Санітарний стан дерев визначали відповідно до правил [9]. Індекс стану деревостанів (Іс) розраховували як суму добутків показника категорії стану на кількість дерев у наявній категорії, поділену на загальну кількість обстежених дерев. Для визначення ступеня ураження деревостану в межах кожної категорії стану розраховували середньозважений клас Крафта (СКК) як суму добутків кількості дерев кожного класу Крафта на його індекс (I-V), поділену на загальну кількість дерев певної категорії стану. Чим ближче значення СКК до І класу Крафта, тим вищим вважали ступінь пошкодження [7].
Результати досліджень.
На всьому екологічному профілі, в якому домінує Q. robur L. та F. excelsior L., у підрості - C. betulus L., основний намет представлений деревами віком 85-95 років (табл. 1).
Таблиця 1 Лісівничо-таксаційна характеристика дубово-грабово-ясеневих деревостанів екологічного профілю
|
ПП |
Породний склад |
Порода |
Середній діаметр, см |
Середня висота, м |
Сума площ перерізів стовбурів, м2/га |
Густота, шт./га |
Зімкненість намету |
Іс |
|
1 |
5Д3Гр2Я + Кл |
Q. robur L. |
45,7 |
26,4 |
27,8 |
333 |
0,69 |
2,11 |
|
C. betulus L. |
25,7 |
19,4 |
4,6 |
0,16 |
4,44 | |||
|
F. excelsior L. |
45,8 |
31,0 |
6,3 |
0,15 |
2,14 | |||
|
2 |
4Д3Гр3Я + Кл |
Q. robur L. |
43,3 |
26,4 |
20,6 |
349 |
0,59 |
2,0 |
|
C. betulus L. |
24,0 |
19,4 |
9,4 |
0,23 |
1,95 | |||
|
F. excelsior L. |
40,4 |
31,0 |
10,2 |
0,18 |
1,25 | |||
|
3 |
4Д3Гр3Я + Кл |
Q. robur L. |
41,3 |
26,4 |
20,8 |
423 |
0,6 |
1,6 |
|
C. betulus L. |
22,2 |
19,4 |
5,0 |
0,18 |
1,61 | |||
|
F. excelsior L. |
50,1 |
31,0 |
15,76 |
0,22 |
1,37 |
Цікаві статті з розділу
Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ Юрія м. Черкаси на довкілля
Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній
промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з
тим, що продукція молочної галузі займає в ...
Вплив природних та соціально-економічних умов на екологічний стан рослинної продукції Борівського району Харківської області
В сучасних економічних умовах Борівський район Харківської області тяжіє до аграрно-промислової господарської спеціалізації. Це, з одного боку, зумовлено історичними традиціями, які ґрунтуються на вис ...
Аерокосмічний моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
Космічні знімки разом з матеріалами традиційних методів вивчення Землі дають надійні дані для будови еколого-геологічних моделей територій, що досліджуються.
Довгострокова стратегія охорони та збереж ...