Особливості впливу рекреаційної діяльності на стан дубово-грабово-ясеневого фітоценозу проектованого національного природного парку Холодний Яр

Постановка проблеми.

Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу є однією із глобальних і актуальних проблем сьогодення. В умовах інтенсивного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище відбулися значні зміни в ландшафтах та середовищах існування рослин і тварин. Це спричиняє деградацію природних екосистем, їх спрощення і трансформацію. У підтриманні стабільності біосфери визначальну роль відіграють ліси завдяки збереженню біорізноманіття та глобальному впливу на клімат планети. Лісові екосистеми виконують важливу роль і на регіональному та місцевих рівнях - як ключові елементи ландшафтів, що забезпечують їх стабільність, та як джерела біорізноманіття. Крім того, лісовий ландшафт є визначальним елементом у концепції збереження та розвитку біорізноманіття у біосфері. Пріоритети лісової рослинності світу, зокрема, України зумовлені низкою причин: рослинність є первинною ланкою трофічних мереж у біосфері; ліси серед наземних екосистем є найбільшими екосистемами за ємкістю, біорізноманіттям, тривалістю розвитку, утримуванням вуглецю, масштабами біосферних функцій; ліси - найменше трансформовані діяльністю людини сучасні екосистеми [7, 9]. Формування регіональної екомережі Центрального Придніпров’я передбачає збільшення кількості природоохоронних об’єктів та територій і забезпечення зв'язків між ними [2, 6]. Визначальну роль у підтриманні екологічної рівноваги Центрального Придніпров’я відіграють саме лісові екосистеми природно-заповідного фонду (ПЗФ) Черкаської області як структурно-територіальні елементи регіональної екологічної мережі, оскільки вони виконують середовищетвірну, середовищезахисну, комунікативну функції тощо [2, 4].

Проектований НПП «Холодний Яр» є одним з унікальних регіонів на території України, що виділяється своєрідністю геологічної будови, рельєфу, рослинного та тваринного світу, сприятливим кліматом для використання у рекреаційних цілях. Це лісовий масив <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81> представлений високопродуктивними дубово-грабово-ясеневими фітоценозами природного та штучного походження. На території НПП «Холодний Яр» створено ряд об'єктів місцевого значення: «Зубівський», «Оля», «Білосніжний», «Грушківський», «Сквер учасників партизанського руху», «Тарасова криниця», «Дуб красень», «Тюльпан дібровний», «Монастирське джерело», мета яких збереження рідкісних видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України та природних пам'яток [2].

З проблемами охорони і раціонального використання природних ресурсів тісно пов‘язуються також питання організації відпочинку населення, зокрема масового туризму в цих об’єктах. Кількість неорганізованих, стихійних рекреантів щороку зростає. Внаслідок надмірного антропогенного впливу все більше порушується цілісність природних комплексів, спостерігається збіднення біорізноманіття лісових екосистем НПП «Холодний Яр» тощо. Рекогносцирувальними дослідженнями встановлено, що найбільшого рекреаційного навантаження зазнають саме лісові екосистеми «Скверу учасників партизанського руху».

Тому метою дослідження було

виявити та проаналізувати особливості впливу рекреаційної діяльності на дубово-грабово-ясеневий фітоценоз «Скверу учасників партизанського руху» проектованого НПП «Холодний Яр».

Об’єкти та методика дослідження.

Проектований НПП «Холодний Яр» розташований на високому плато, на території двох адміністративних районів Черкаської області - Чигиринського та Кам'янського > та двох лісництв ДП «Кам'янське лісове господарство» - Креселецького та Грушківського. Рельєф місцевості горбистий, пересічений ярами та глибокими балками [2, 4]. Грунти переважно дерново-підзолисті, місцями типові чорноземи. З 6804 га загальної площі урочища - 6509 га (95,7 %) вкрито лісовою рослинністю. За породним складом тут переважають насадження Quercus robur L. - 81 % площі. Є насадження також з переважаючою породою Fraxinus excelsior L. та насадження Carpinus betulus L. з домішками інших листяних порід - 10 %. Хвойні, в основному насадження Pinus sylvestris L. з незначними домішками Acer platanoides L. та Fraxinus excelsior L. займають 6 % площі. Загалом на території об’єкту зростає 46 видів деревних порід , 48 видів кущів . За віковою структурою переважають середньовікові стиглі та перестійні насадження [2].

Відповідно до принципів порівняльної екології в ідентичних за лісівничо-таксаційними показниками насадженнях у «Сквері учасників партизанського руху» було закладено екологічний профіль з трьох пробних площ (ПП) на різній відстані від туристичного пікнікового майданчика і основної дороги: у зонах інтенсивного - ПП1, середнього - ПП2 та помірного - ПП3 рекреаційного навантаження.

Фітоценози досліджували за комплексом лісівничо-таксаційних показників характеристики деревостану та трав’яного покриву [1, 3]. Рекреаційне навантаження оцінювали за станом деревостану і поверхні ґрунту, характером відновлення рослин, проективним покриттям та ступенем витоптування трав’яного покриву, характером та інтенсивністю механічного пошкодження дерев та чагарників [3]. Здійснювали подеревний перелік. Для характеристики стану поверхні ґрунту виділяли такі категорії: 1 - грунт не ушкоджений; 2 - підстилка розпушена (одиничні проходи); 3 - стежка в підстилці; 4 - стежка або дорога без підстилки; 5 -стежка або дорога з розмивами, наноси й розмиви. Визначали стадії дигресії: I стадія - за якою порушеності 3,4 й 5 категорій займають до 2% площі ділянки; II стадія - 2-10%; III стадія - 10-25%; IV стадія - 26-40%; V стадія - понад 40% площі ділянки [8]. Таксаційні вимірювання проводили за загальноприйнятими в лісовій таксації методами. Зімкненість деревного намету визначали окомірно. Вік дерев встановлювали за матеріалами лісовпорядкування. Лінійні розміри дорожно-стежкової мережі встановлювали за допомогою рулетки.

Цікаві статті з розділу

Поняття Консорції в сучасній синекології та її значення у структуруванні біоценозів
Актуальність. Біоценоз це свого роду сукупність різних живих організмів, які заселяють певну ділянку простору та характеризуються певними стосунками між собою та пристосованістю до середовищ ...

Розрахунок максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м) при викиді газоповітряної суміші з одинарного точкового джерела з круглим гирлом, яке досягається при несприятливих метеорол ...

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району. Пробл ...