Накопичення 137Cs і 90Sr в яловичині

. Активність 137Cs у м’язовій тканині бичків на відгодівлі ТОВ «Надія» становила в середньому 11,13 Бк/кг, а 90Sr - 0,14 Бк/кг. У кістковій тканині вміст 90Sr складав 11,66 Бк/кг, а 137Cs - менше 0,5 Бк/кг. При цьому розрахунки показали, що в одному кілограмі м’язової тканини концентрується 6,37% 137Cs та 0,06 % 90Sr, а в кістковій - 6,47 % 90Sr від активності їх у кормах добового раціону.

У м’язовій тканині бичків АФ «Узинська» активність 137Cs становила 1.33 Бк/кг та 90Sr - менше 0,01 Бк/кг. У кістковій тканині активність 90Sr становила 0,99 Бк/кг. При цьому в одному кілограмі м’язової тканини концентрувалося 6,32 - 7,37 % 137Cs та 0,05 - 0,07 % 90Sr, а кісткової 6,31 - 6,98 90Sr % від їхнього умісту в добовому раціоні. Дослідження показали, що між активністю 137Cs і 90Sr у кормах добового раціону та у молоці, м’язовій і кістковій тканинах бичків на відгодівлі існує пряма пропорційна залежність.

. Розрахунки показали, що в цілому при споживання харчових продуктів власного виробництва, річна ефективна доза опромінення жителів села Йосипівка складає 0,065 мЗв, а села Тарасівка 0,0283 мЗв. Доза внутрішнього опромінення мешканців села Тарасівка у 2,3 рази нижча ніж села Йосипівка, оскільки середня щільність забруднення території цього населеного пункту 137Cs у 2,7, а 90Sr вдвічі нижча порівняно з селом Йосипівка.

. Найбільший внесок в дозу внутрішнього опромінення вносить споживання молока та картоплі. Жителі села Йосипівка за рахунок забруднення території населеного пункту 137Cs отримують дозу опромінення 0,72 мЗв/рік, а населення села Тарасівка - 0,27 мЗв/рік.

За рахунок зовнішнього та внутрішнього опромінення жителі села Йосипівка отримують ефективну дозу 0,785 мЗв/рік, а жителі села Тарасівка - 0,298 мЗв/рік, що не перевищує встановленої законодавчо ефективної еквівалентної дози опромінення в 1 мЗв/рік.

Пропозиції виробництву

1. В господарствах ТОВ «Надія» і АФ «Узинська» для отримання рослинної продукції з мінімальним вмістом радіонуклідів 137Cs та 90Sr потрібно підбирати розміщення культур по щільності забруднення ґрунтів згідно коефіцієнтів переходу. Зокрема горох, сою, ріпак та гречку вирощувати при щільності забруднення ґрунтів не більше 92 кБк/м2, а пшеницю, жито, ячмінь при щільності забруднення 185 кБк/м2. При високих рівнях щільності забруднення можна вирощувати технічні культури, наприклад ріпак на технічну переробку.

Додаток 1

Активність 137Cs і 90Sr у ґрунтах ТОВ Йосипівка

Цікаві статті з розділу

Види джерел забруднення навколишнього середовища
Доповідь на тему "Види джерел забруднення навколишнього середовища"; Опис токсичних властивостей сажі та вуглеводних. Таблиця 1 - Середній час роботи двигуна при прогріві ...

Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...

Проблеми утилізації відходів
Зростаюча кількість відходів і недостача засобів їхні переробки характерні для багатьох міст. Муніципальні влади повсюдно намагаються знайти кращий спосіб для утилізації відходів своїх ...