Накопичення 137Cs і 90Sr в яловичині

. Дослідження активності радіонуклідів на присадибних ділянках с. Йосипівка показали, що рівні забруднення присадибних ділянок високі. Щільність забруднення ґрунтів 137Cs складає від 206,4 до 380,7 кБк/м2, а 90Sr - від 24,2 до 38,2 кБк/м2. В середньому рівень забруднення присадибних ділянок 137Cs складає 277,7 кБк/м2 та 90Sr - 31,8 кБк/м2.

. Щільність забруднення полів АФ «Узинська» відділок с. Тарасівки 137Cs складає від 18,9 до 84,4 кБк/м2 і 90Sr - від 2,5 до 7,4 кБк/м2. В середньому ж щільність забруднення полів 137Cs становить 55,8±18,1 кБк/м2 та 90Sr - 5,8±1,1 кБк/м2.

. Рівень забруднення ґрунтів присадибних ділянок с. Тарасівка 137Cs складає від 57,5 до 136,5 кБк/м2 та 90Sr - від 10,5 до 19,7 кБк/м2. В середньому щільність забруднення присадибних ділянок населеного пункту 137Cs становить 104,0±23,7 кБк/м2 та 90Sr - 16,0±3,4 кБк/м2.

. Забруднення ґрунтів радіонуклідами 137Cs і 90Sr нерівномірне, відмічаються ділянки у формі плям з високими рівнями забруднення. Основна частка радіонуклідів 137Cs і 90Sr, біля 85 % знаходиться у орному шарах ґрунту.

. Дослідження активності радіонуклідів у продукції рослинництва ТОВ «Надія» показало, що активність 137Cs у зерні варіює у досить широких межах - від 1,86 до 42,86 Бк/кг. Активність 90Sr у зерні складала від 1,67 до 5,24 Бк/кг. Активність 137Cs у зерні Аф «Узинська» варіювала у досить широких межах - від 0,17 до 13,94 Бк/кг, активність 90Sr у зерні складала від 0,55 до 1,96 Бк/кг.

. Коефіцієнти переходу 137Cs і 90Sr у продукцію рослинництва варіюють в досить широких межах. Так коефіцієнти переходу 137Cs у зерно складають від 0,01 до 0,24, а 90Sr - від 0,10 до 0,46. Дослідження активності 137Cs і 90Sr у продукції рослинництва показали, що їх вміст прямо пропорційно залежність від щільності забруднення ґрунтів цими радіонуклідами.

. Для населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях, вирощені на присадибних ділянках овочеві культури стають основним джерелом надходження в організм радіонуклідів 137Cs і 90Sr. Так, в середньому активність 137Cs у картоплі с. Йосипівка складала 2,78 Бк/кг, капусті - 5,55, буряках столових - 13,89, моркві - 8,33, цибулі - 2,82, помідорах - 8,22, огірках - 2,80, кабачках - 5,62, солодкому перці - 5,64, редьці - 16,66 та квасолі - 25,20 Бк/кг.

Активність 90Sr у картоплі була 2,40 Бк/кг, капусті - 2,42, столових буряках - 8,0, моркві - 7,53, цибулі - 0,27, помідорах - 0,54, огірках - 0,54, кабачках - 4,56, солодкому перці - 1,07, редьці - 7,10 та квасолі - 7,95 Бк/кг.

10. В середньому активність 137Cs у картоплі с. Тарасівка складала 1,04 Бк/кг, капусті - 2,10, буряках столових - 5,22, моркві - 3,12, цибулі - 1,04, помідорах - 3,22, огірках - 1,02, кабачках - 2,08, солодкому перці - 2,02, редьці - 6,25 та квасолі - 9,38 Бк/кг.

Активність 90Sr у картоплі була 1,51 Бк/кг, капусті - 1,52, столових буряках - 5,05, моркві - 4,71, цибулі - 0,17, помідорах - 0,35, огірках - 0,34, кабачках - 2,86, солодкому перці - 0,67 та квасолі - 5,04 Бк/кг. Результати досліджень свідчать, що між активністю 137Cs і 90Sr у овочевих культурах та щільністю забруднення ґрунту існує пряма пропорційна залежність.

. У молоці корів ТОВ «Надія» активність 137Cs складала від 1,69 до 6,63 Бк/л та 90Sr - від 0,72 до 2,2 Бк/л). В одному літрі концентрувалося від 0,67 до 0,85 % 137Cs та 0,16 - 0,19 % 90Sr, а з добовим надоєм виділялося 6,63 - 7,90 % 137Cs та 1,47 - 1,9 % 90Sr, що надходили з кормами добового раціону годівлі корів.

У молоці корів АФ «Узинська» активність 137Cs складала від 0,47 до 1,51 Бк/л та 90Sr - від 0,16 до 0,32 Бк/л. При цьому в одному літрі молока концентрувалося 0,58 - 0,70 % 137Cs та 0,13 - 0,17 % 90Sr, а з добовим надоєм виділялося 5,74 - 6,70 % 137Cs та 1,31 - 1,60 % 90Sr, що потрапляли в організм дійних корів з кормами добового раціону. Активність 137Cs і 90Sr у молоці ТОВ «Надія» в середньому в 4,5 рази вища ніж у АФ «Узинська».

Цікаві статті з розділу

Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...

Система контролю забруднення
З появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у біосфері, почалася трагедія біосфери. Людство, розростаючись чисельно і розповсюджуючись ...