Науково-методичні засади еколого-економічної оцінки лісових ресурсів

Широко використовують в практиці лісового господарства і лісовпорядкування також і економічну оцінку лісових насаджень за методичними підходами В.В.Варанкіна, В.Т.Воронкова, К.Г.Гофмана. В основу критерію оцінки лісових культур, що не зімкнулися , замість середньорічного економічного ефекту (доходу), покладено середньорічні витрати на одиницю відновлення ресурсу. Відповідна формула має вигляд (2):

(2)

де - площа таксаційного виділу (ділянки) лісових культур і-ої породи, га; - середньорічні витрати на створення і догляд 1 га лісових культур і-ої породи, грн.; - вік зімкнення крон лісових культур і-ої породи, років; -фактичний вік лісових культур і-ої породи, років; - норматив приведення витрат за фактором часу (0,02).

Територіальну оцінку продуктивності рослинних і мисливських угідь визначають за показниками продуктивності: кількістю видів дикорослої продукції і лікарсько-технічної сировини; мисливської фауни; біологічними та господарсько-можливими запасами конкретних видів диких рослин і тварин, що мають промислове значення. Відповідну економічну (грошову) оцінку території (), як джерела одержання побічної продукції лісу і мисливської фауни, визначають за формулою (3), сформульованою Я.В.Ковалем, В.М.Мінарченко, М.В.Шадурою, яка має вигляд:

(3)

де - площа угіддя як територіального об'єкта, га; - середньорічний нормативний доход (ефект) від використання і-го ресурса, грн./т, ц; - норматив капіталізації середньорічного нормативного ефекту (0,02).

Аналіз літературних джерел дає змогу зазначити таке: 1) рентні лісоресурсні відносини фахівці розглядають у контексті формування рентоорієнтованої системи оподаткування, використання якої в умовах ринкової економіки дасть змогу підвищити ефективність лісокористування, забезпечить раціональне використання та розширене відтворення лісових ресурсів, їх належну охорону та збереження; 2) забезпечення дієвості механізму вилучення лісоресурсної ренти як через систему податкових інструментів, так і через платежі за використання лісових ресурсів на основі об'єктивної оцінки їх продуктивності та диференціації рентних платежів за різними ознаками, сприятиме підвищенню відтворювального та природоохоронного значення цього інструменту; 3) механізм вилучення та розподілу лісоресурсної ренти повинен забезпечувати зосередження рентного доходу у власника лісових ресурсів (держави), а не у суб'єктів негалузевих структур, що сприятиме переходу лісової галузі на засади самофінансування та самоокупності; 4) визначення економічної оцінки як земель лісового фонду, лісових насаджень, продукції побічного користування, так і еколого-соціальних функцій лісів на основі рентного підходу, що є особливо важливим в умовах ринкової економіки, дасть змогу у вартісному вираженні оцінити продукцію лісогосподарської діяльності, відобразити значення лісів в економіці країни, поліпшити еколого-економічні показники, що характеризують користування лісовими ресурсами, більш ефективно залучити різні компоненти лісу у господарський обіг.

Цікаві статті з розділу

Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Біорізноманітність України є її національним багатством. Особливості географічного положення України рельєф, клімат та історичний розвиток зумовили формування на її території багатої рослин ...

Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...

Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані, необхідні для загальної характ ...