Науково-методичні засади еколого-економічної оцінки лісових ресурсів

Широко використовують в практиці лісового господарства і лісовпорядкування також і економічну оцінку лісових насаджень за методичними підходами В.В.Варанкіна, В.Т.Воронкова, К.Г.Гофмана. В основу критерію оцінки лісових культур, що не зімкнулися , замість середньорічного економічного ефекту (доходу), покладено середньорічні витрати на одиницю відновлення ресурсу. Відповідна формула має вигляд (2):

(2)

де - площа таксаційного виділу (ділянки) лісових культур і-ої породи, га; - середньорічні витрати на створення і догляд 1 га лісових культур і-ої породи, грн.; - вік зімкнення крон лісових культур і-ої породи, років; -фактичний вік лісових культур і-ої породи, років; - норматив приведення витрат за фактором часу (0,02).

Територіальну оцінку продуктивності рослинних і мисливських угідь визначають за показниками продуктивності: кількістю видів дикорослої продукції і лікарсько-технічної сировини; мисливської фауни; біологічними та господарсько-можливими запасами конкретних видів диких рослин і тварин, що мають промислове значення. Відповідну економічну (грошову) оцінку території (), як джерела одержання побічної продукції лісу і мисливської фауни, визначають за формулою (3), сформульованою Я.В.Ковалем, В.М.Мінарченко, М.В.Шадурою, яка має вигляд:

(3)

де - площа угіддя як територіального об'єкта, га; - середньорічний нормативний доход (ефект) від використання і-го ресурса, грн./т, ц; - норматив капіталізації середньорічного нормативного ефекту (0,02).

Аналіз літературних джерел дає змогу зазначити таке: 1) рентні лісоресурсні відносини фахівці розглядають у контексті формування рентоорієнтованої системи оподаткування, використання якої в умовах ринкової економіки дасть змогу підвищити ефективність лісокористування, забезпечить раціональне використання та розширене відтворення лісових ресурсів, їх належну охорону та збереження; 2) забезпечення дієвості механізму вилучення лісоресурсної ренти як через систему податкових інструментів, так і через платежі за використання лісових ресурсів на основі об'єктивної оцінки їх продуктивності та диференціації рентних платежів за різними ознаками, сприятиме підвищенню відтворювального та природоохоронного значення цього інструменту; 3) механізм вилучення та розподілу лісоресурсної ренти повинен забезпечувати зосередження рентного доходу у власника лісових ресурсів (держави), а не у суб'єктів негалузевих структур, що сприятиме переходу лісової галузі на засади самофінансування та самоокупності; 4) визначення економічної оцінки як земель лісового фонду, лісових насаджень, продукції побічного користування, так і еколого-соціальних функцій лісів на основі рентного підходу, що є особливо важливим в умовах ринкової економіки, дасть змогу у вартісному вираженні оцінити продукцію лісогосподарської діяльності, відобразити значення лісів в економіці країни, поліпшити еколого-економічні показники, що характеризують користування лісовими ресурсами, більш ефективно залучити різні компоненти лісу у господарський обіг.

Цікаві статті з розділу

Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...

Екологічне дослідження забруднення повітря автотранспортом
Кому загрожує небезпека? Усім. Хіба ви не бачите, що перед вами терези, на одній шальці яких ваша могутність, а на іншій-ваша відповідальність? В. Гюго. Людина, що сміється. ...

Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств
На сьогодні основною характеристикою інтенсивного тваринництва є утримання великої кількості тварин на невеликій території. Щоб одержати при мінімальних витратах максимальну кількість продук ...