Науково-методичні засади еколого-економічної оцінки лісових ресурсів
Лісові ресурси - невід’ємна складова природних ресурсів, які використовують разом з іншими ресурсами в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людства. В зв’язку з великими обсягами використання природних ресурсів і енергії, проблема збалансованого користування ресурсами лісу і їх відтворення є однією з важливих проблем сучасності і має глобальний характер [18, 21, 23, 25, 26].
Завдяки великій біомасі, площі поширення, довговічності, ємності та складності структури, ліси, крім великої кількості різноманітної сировини, цінні тим, що вони є найвпливовішим природним компонентом суходолу в регулюванні потоків речовини, енергії і інформації, у підтриманні природного стану наземних екосистем біосфери, їх біорізноманіття, структурних взаємозв’язків, функцій та механізмів взаємодії. Проте тривалий час у центрі уваги суспільства, у т.ч. в Україні, залишались економічні цінності лісів, насамперед якісна ділова деревина інші сировинні ресурси, оскільки лише вони дають змогу вилучати найбільше коштів для забезпечення розвитку лісового господарства. Це спричинило певне порушення базового галузевого принципу «комплексності використання лісових ресурсів» та відповідну деградацію лісів [17, 21, 23, 46, 51, 52].
У результаті недостатньо виваженого господарювання, певних історичних та соціально-економічних причин ліси України зазнали істотних змін [17, 21, 23, 31, 35, 46, 52]. Відбулося спрощення їхньої структури за лісівничо-таксаційними показниками, збіднення біорізноманіття, виснаження ресурсів, зниження продуктивності і екологічної ролі. Подекуди корінні типи лісу змінили похідні лісостани [21, 231, 36, 46, 52]. Внаслідок вирубок лісів, орієнтованих на економічні інтереси, особливо суцільних, порушується лісове середовище, що ускладнює відтворення та збереження біорізноманіття, знижує здатність лісів до водорегулювання і захисту ґрунтів, збільшує інтенсивність негативних процесів у ландшафтах. Досвід ведення лісового господарства показує, що рівень еколого-економічної збалансованості інтересів щодо лісових ресурсів, підтримання їх продуктивності, стійкості та екологічної ролі, природного їх поновлення істотно залежить від методологічних засад системи рубок догляду, особливо рубок головного користування [36, 46, 52].
Нині фахівцями визнано, що протиріччя між екологічними вимогами щодо збереження лісів, їхніх цінних функцій та економічними інтересами щодо лісових ресурсів можна ефективно усунути або мінімізувати шляхом впровадження у практику технологічних норм лісівництва, наближеного до природи лісу. Концепцію наближеного до природного лісівництва обґрунтовано в працях А.М. Голубця, В.І. Парпана, С.М. Стойка, О.І. Фурдичка, А.З. Швиденка, А.Й. Швиденка та ін. [12, 36, 46, 51, 52, 56, 57]. Його суть полягає у прагненні до мінімального порушення природних процесів розвитку лісових екосистем завдяки дотриманню принципу вибіркової експлуатації ресурсів лісу, екологізації лісокористування шляхом впровадження рівномірно-поступових рубок тощо. Це дає змогу формувати насадження, які за видовим складом, віковою і ценотичної структурою фітоценозу подібні до екосистем природного походження, здатних до саморегулювання, самовідновлення і саморозвитку [56, 57]. Для дослідження трансформованих лісів придатним є еколого-географічний (ландшафтознавчий) підхід. Оптимізацію трансформованих деревостанів слід проводити у напрямі наближення їхнього складу до екологічно стабільних природних лісів. Цей напрям у науковій літературі отримав назву «наближене до природного лісівництво» [59].
Цікаві статті з розділу
Фізико-географічна характеристика басейну
Сумська
область розташована у північно - східній частині України. На півночі та сході
межує з Брянською, Курською, та Бєлградською областями Росії, на південному
сході - з Харківською, на півдні - ...
Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...
Вплив комунального господарства на довкілля на прикладі міста Чернігів
Важлива роль серед галузей невиробничої сфери належить
житлово-комунальному господарству України, яке являє собою багатогалузеву
технічно забезпечену галузь, що має розгалужену структуру, і ...