Науково-методичні засади еколого-економічної оцінки лісових ресурсів
В літературі є методичний підхід щодо економічної оцінки земель лісового фонду, який базується не на відносних залежностях, представлених корегуючими коефіцієнтами впливу недеревної лісопродукції, корисних властивостей лісу і невідповідності лісистості території оптимальній, на загальну величину грошової оцінки землі, а на основі фактичних (узагальнених) екологічно і економічно обгрунтованих параметрах, що враховують ефекти від побічного лісокористування та екологічної складової лісу, здатних всебічно характеризувати цінність землі як просторового базису, засобу виробництва, продукту природи і праці [4, 20, 25, 27]. Цей підхід відображає формула (1).
, (1)
де
- економічна оцінка лісових земель, грн.;
- площа земель лісового фонду, що оцінюється, зайнята ![]()
-ою породою (або призначена для її вирощування), га;
- запас насаджень за загальною продуктивністю
-ої породи корінних (еталонних) насаджень у віці рубки, м3 на 1 га;
- ринкова (коренева) ціна 1 м3 деревини на корені, грн.;
- вік рубки (вік стиглості) насаджень
-ої породи;
- середньозважені витрати на відновлення, вирощування і збереження 1 м3
-ої породи, грн.;
- норматив капіталізації середньорічного нормативного ефекту, який умовно прийнято в розмірі 50 років, що відповідає 2-відсотковій ставці плати за користування кредитом;
- коефіцієнт, що характеризує екологічну складову кадастрової оцінки земель лісового фонду к-ої категорії захисності;
- оцінка (прогнозна) господарсько-можливого обсягу (ліміт, квота) заготівлі побічної продукції лісу, т (ц, кг);
- закупівельна (ринкова) ціна одиниці
-го виду ресурсу, можливого для реалізації, грн.за одиницю;
- витрати на відновлення, заготівлю і збереження одиниці
-го ресурсу, грн. за одиницю. Екологічна складова формули 1
визначається на підставі коефіцієнтів, розрахованих Всеросійським науково-дослідним інститутом лісівництва і механізації лісового господарства, що репрезентують цінність лісів в залежності від їх народногосподарського призначення.
Цікаві статті з розділу
Діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів
Актуальність. Ми живемо в
епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли
нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери
нашої планети, що ...
Вплив живих організмів на географічну оболонку
В епоху науково-технічного прогресу особливого значення набувають знання
про життєві процеси на Землі в цілому. Важливу роль у цих процесах відіграють
живі організми. За мільярди років, які ...
Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища
відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються
головними споживачами води в державі.
Однією ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.