Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку
Природні ядра, які є “кістяком” екомережі, виділяли з врахуванням наступних критеріїв: 1) ступінь природності (трансформованості) території (ландшафтів); 2) флористично-фауністична значимість; 3) ландшафтно-ценотична і видова репрезентативність; 4) функціональне призначення природного ядра; 5) існуючий режим заповідності ядра. За встановленими критеріями, оцінку природних ядер екомережі Поділля визначали за 5-бальною шкалою: 1 бал - низька, 2 - задовільна, 3 - достатня, 4 - висока, 5 - дуже висока. Проведена оцінка 62 ключових територій регіональної екомережі Поділля дала можливість здійснити типологічне ранжування, встановивши 5 груп за сумарним показником репрезентативності.
Характеристику природних ядер регіональної екомережі Поділля проводили за таким описом: 1. Власна назва структурного елемента екомережі; 2. Категорія елемента екомережі; 3. Географічні координати; 4. Географічне положення; 5. Дата створення; 6. Площа території; 7. Висота над рівнем моря; 8. Фізико-географіч-на характеристика; 9. Основні типи екосистем та їх співвідношення; 10. Флора і мікобіота території; 11. Рослинність; 12. Фауна; 13. Значення території як місця для міграції тварин; 14. Значення території як місця для розмноження і зимівлі тварин, а також масового линяння птахів; 15. Складові території структурного елемента екомережі; 16. Типи землекористування; 17. Земельна власність на елементі екомережі; 18. Поточне землекористування на елементі екомережі; 19. Чинники негативного впливу на біорізноманіття території; 20. Існуюча охорона; 21. Пропозиції щодо впровадження нових форм охорони; 22. Екологічна цінність території; 23. Економічна, соціальна і культурна цінність території; 24. Наукова цінність; 25. Екологічна просвіта місцевого населення; 26. Коло залучених організацій і осіб; 27. Управління і юрисдикція; 28. Критерії, за якими необхідно включити територію до складу екомережі; 29. Літературні джерела; 30. Дослідження; 31. Карта чи план території та її місце у системі регіональної екомережі; 32. Дата заповнення; 33. Укладач; 34. Адреса укладача.
Методологію реалізації регіональної екомережі зображено на рис. 2. У цьому контексті розглянуто проблеми збереження біоландшафтного різноманіття, подано особливості формування регіональної екомережі як територіальної системи вдос коналення структурно-функціональної організації природного довкілля. Визначено засади і механізми гармонізації економічних і екологічних підходів щодо ведення сільського господарства. Охарактеризовано стан, структуру і розвиток природно-заповідного фонду та розвиток українсько-молдовської транскордонної співпраці (створення Єврорегіону “Дністер”) щодо узгодження стратегії розбудови екомережі й створення першого українсько-молдовського біосферного резервату “Дністровський каньйон”. Виділено наявні законодавчо-нормативні, ресурсні, організаційні перешкоди, які необхідно подолати. Розроблено перелік пріоритетних завдань щодо збереження біорізноманіття й розвитку регіональної екомережі.
екомережа біорізноманіття біогеоценотичний антропогенний
ХАРАКТЕРИСТИКА АГРОЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ І БІОРІЗНОМАНІТТЯ ПОДІЛЛЯ
Виділено Поділля як унікальну територію, що має сприятливі умови для формування регіональної екомережі. Проведено аналіз природних умов і ресурсів, показано положення регіону в системі фізико-географічного, геоботанічного і лісо-типологічного районування та вплив рельєфу і геоморфологічних особливостей на структуру екомережі. Охарактеризовано гідрокліматичні умови, режим і властивості поверхневих вод, ґрунтовий покрив, біорізноманіття Поділля (табл. 1).
За біорізноманіттям Поділля поступається лише Криму і Карпатам.
Систематичний аналіз флори представлений у табл. 2.
Рис. 2. Методологія реалізації регіональної екомережі
Таблиця 1. Видове різноманіття флори і фауни Поділля
Видове різноманіття флори | |||
Таксономічна категорія |
Число видів фло-ри України |
Число видів флори Поділля |
% видів флори Поділля до загальної кількості по Україні |
Судинні рослини (аборигенні та заносні види) |
5310 |
1962 |
36,9 |
Мохоподібні |
763 |
160 |
20,9 |
Водорості |
4908 |
248 |
5,1 |
Ліхенізовані гриби (лишайники) |
1322 |
188 |
14,2 |
Гриби |
5227 |
369 |
7,0 |
Загалом флора |
17530 |
2927 |
16,6 |
Видове різноманіття фауни | |||
Загалом всі безхребетні |
33606 |
15500 |
46,1 |
Круглороті (cyclostomata) |
2 |
1 |
50,0 |
Променепері риби (actinopterygia) |
176 |
45 |
25,6 |
Хвостаті амфібії (caudata) |
6 |
2 |
33,3 |
Безхвості амфібії (salientia) |
13 |
9 |
69,2 |
Черепахи (testudinata) |
1 |
1 |
100 |
Лускаті плазуни (lepidosauria) |
20 |
9 |
45 |
Птахи (aves) |
362 |
324 |
89,5 |
Ссавці (mammalia) |
132 |
62 |
46,9 |
Загалом всі хребетні |
725 |
412 |
56,8 |
Загалом фауна |
34331 |
15953 |
46,4 |
Загалом біорізноманіття |
51861 |
18880 |
36,4 |
Цікаві статті з розділу
Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК
Загально відомий факт, що основою народногосподарського
комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з
найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комп ...
Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ
встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від
даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням
перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...
Геоінформаційні системи як системи вивчення, аналізу та оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище
Розвиток сучасних технологій
передбачає комп`ютеризацію практично всіх систем аналізу та спостереження.
Новий вік технічного розвитку характеризується появою геоінформаційних ситем
(ГІС). Г ...