Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку
Публікації та інформування про результати дослідження. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано загалом 167 наукових праць, з яких: 6 монографій, 15 навчальних і навчально-методичних посібників, 53 наукові статті (39 - у фахових виданнях), 49 тез доповідей, решта звіти з науково-дослідних тем і навчально-методичні матеріали. Результати роботи використані при підготовці науково-популярних видань, теле- і радіопрограм, веб-сайтів, регіональних звітів про стан навколишнього природного середовища, біорізноманіття, формування регіональної екомережі, які публікувалися у виданнях “Екологічний вісник”, “Світ довкілля”, “Краєзнавство. Географія. Туризм”, “Екологічний вісник Вінниччини”.
Структура і обсяг роботи. Робота включає вступ, п’ять розділів, висновки та рекомендації, додатки. Дисертаційне дослідження викладене на 383 сторінках друкованого тексту, воно містить 36 додатків, список використаних джерел 602 найменування, з них 42 - латиницею, 38 таблиць та 54 ілюстрацій.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ Й РОЗВИТКУ ЕКОМЕРЕЖІ КРАЇН ЄС І УКРАЇНИ
Сформульовано основні принципи, підходи, функції, значення європейської екомережі. Охарактеризовано її нормативно-правову основу, завдання, структуру, етапи формування. На основі сформульованих науково-методичних принципів і підходів показано проблеми формування і розвитку екомережі України. Охарактеризовано її нормативно-правову основу, методику формування на основі критеріїв вибору елементів, складові структурні елементи.
Теоретичною базою для написання дисертаційної роботи слугували ідеї і праці В.І. Вернадського, В. Шафера, М.Ф. Реймерса, К.М. Ситника, С.М. Стойка, Ю.Р. Шеляг-Сосонка, В.Д. Романенка, М.Д. Гродзинського, М.А. Голубця, Т.Л. Андрі-єнко, Г.О. Білявського, О.І. Фурдичка, О.І. Тараріка, Г.І. Денисика, Л.П. Царика, Я.І. Мовчана, С.Ю. Поповича, М.І. Бащенка, В.В. Лаврова, А.П. Стадника і інших.
МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Для досягнення цілей реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку було визначено такі принципи: а) принцип запобігання фрагментації екосистем; б) екосистемний підхід (басейновий принцип); в) інтегроване планування та управління біотичними (водними, земельними) ресурсами; г) транскордонна співпраця з Республікою Молдова (створення Єврорегіону “Дністер”); д) участь громадськості та залучення заінтересованих організацій. Стратегію реалізації регіональної екомережі Поділля здійснють за напрямами: збереження, відновлення та збалансоване використання біотичного і ландшафтного різноманіття; структурно-функціональна оптимізація природно-заповідного фонду; просторове планування структурних елементів регіональної екомережі (офіційно запроектованої і неофіційно запропонованої); інтегрований підхід до управління земельними і водними ресурсами й річковими басейнами; збалансова-ний розвиток сільського і лісового господарства й туризму; отримання інформації про стан природного довкілля регіону та формування системи комплексного моніторингу заповідних об’єктів; підвищення рівня екологічної освіти, культури і свідомості місцевого населення; участь громадськості; розробки регіональних програм “Екомережа Поділля”, “Екологічна безпека Поділля”.
Відповідно до вказаних принципів і напрямів, наукову проблему досліджували за таким алгоритмом: “принципи (завдання) реалізації регіональної екомережі” → “законодавчо-нормативна база впровадження” → “напрями реалізації регіональної екомережі” → “механізми реалізації завдань” → “законодавчі, ресурсні, організаційні перешкоди щодо реалізації регіональної екомережі” (рис. 1). Теоретична концепція роботи побудована на засадах методології системного аналізу екологічних, соціальних і економічних питань, а також визначення причинно- наслідкових зв’язків у межах певних систем. Основні дослідження проводили на природно-заповідних об’єктах Поділля, додаткові - у найменш трансформованих територіях та в межах басейнів рік. Природні екосистеми регіону дослідження розглядали як підсистеми екосистем водозбірних басейнів.
Цікаві статті з розділу
Аналіз еколого-економічної ефективності використання природоохоронних заходів в області охорони атмосферного повітря та поверхневих вод
Проблема охорони навколишнього середовища продовжує залишатись однією з
найбільш складних у глобальному аспекті. Особливо гострою вона є у регіонах з
високим промисловим потенціалом, де в на ...
Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища
відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються
головними споживачами води в державі.
Однією ...
Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія
як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом
вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані,
необхідні для загальної характ ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.