Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку
Формування рослинного покриву відбувається залежно від ландшафтних, гідрологічних і ґрунтових умов. Провідним чинником у розподілі видів флори дослідженої території виступає рівень ґрунтових вод, за яким виділяємо такі еколого-ценотичні групи рослинності (табл. 5).
Таблиця 4. Біоморфологічний спектр флори
Життєві форми |
кількість видів |
% |
Деревні рослини: |
217 |
11,1 |
дерево |
60 |
3,2 |
кущ |
111 |
5,6 |
кущик |
46 |
2,3 |
Трав’яні рослини: |
1746 |
88,9 |
полікарпіки |
1274 |
64,9 |
монокарпіки |
293 |
14,9 |
малорічники |
178 |
9,1 |
Всього: |
1962 |
100 |
Конспект раритетного фіторізноманіття вищих судинних рослин Поділля включає 484 види, які належать до 214 родів, 73 родин та 5 відділів, що складає 24,6% від їх загальної кількості (1962 види) і 79,2% від загальної кількості черво-нокнижних вищих судинних рослин України (611 видів). Раритетне фіторізноманіття регіону складають вищі судинні рослини, які занесені до: 1) Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи і природних ресурсів (2004) - 8 видів; 2) Європейського червоного списку (1991) - 13 видів; 3) Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979) - 15 видів; 4) Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973) - 38 видів; 5) Червоної книги України (2009) - 169 видів; 6) регіонально рідкісні види, що знаходяться під охороною на території Поділля - 327 видів (рис. 3).
За мотивами охорони рідкісні види можна поділити на такі групи: 1) релікти; 2) ендеміки; 3) погранично-ареальні: а) види, що знаходяться на східній межі ареалу; б) види, що знаходяться на південній межі ареалу; в) види, що знаходяться на південно-східній межі ареалу; г) види, що знаходяться на північній межі ареалу; 4) види, що зменшують чисельність внаслідок порушення людиною біотопів, в яких вони зростають, чи через масове знищення (декоративні, лікарські).
Таблиця 5. Еколого-ценотична структура рослинності Поділля
№ п/п |
Еколого-ценотичні групи |
кількість видів |
% від загальної кількості видів |
1. |
Псамофітна |
40 |
2,1 |
2. |
Галофітна |
21 |
1,1 |
3. |
Лучна |
280 |
14,3 |
4. |
Лучно-степова |
325 |
16,6 |
5. |
Лучно-болотна |
210 |
10,7 |
6. |
Узлісна |
133 |
6,8 |
7. |
Лісова бореальна |
85 |
4,3 |
8. |
Лісова неморальна |
301 |
15,3 |
9. |
Лісо-болотна |
50 |
2,5 |
10. |
Болотна |
73 |
3,7 |
11. |
Водна |
57 |
2,9 |
12. |
Прибережно-водна |
38 |
1,9 |
13. |
Рудеральна, сегетальна |
221 |
11,3 |
14. |
Види з широкою екологічною амплітудою |
35 |
1,8 |
15. |
Петрофітна, вапнякова, крейдяна та ін. |
64 |
3,3 |
16. |
Культурна |
29 |
1,5 |
Всього: |
1962 |
100 |
Цікаві статті з розділу
Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Біорізноманітність
України є її національним багатством. Особливості географічного положення
України рельєф, клімат та історичний розвиток зумовили формування на її
території багатої рослин ...
Генетичні типи островів та їх флористична різноманітність
Одним із найважливіших завдань сучасної ботаніки є детальне дослідження
флори та рослинності конкретних регіонів, у першу чергу територій, які й досі
зберігаються у природному або малотрансф ...
Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія
як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом
вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані,
необхідні для загальної характ ...