Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку
. На основі теоретико-методологічних засад розглянуто критерії, принципи і підходи вибору структурних елементів регіональної екомережі, особливості її формування для умов Поділля. Автором удосконалено методику виділення буферних зон і відновлювальних територій та вперше запропоновано методику створення екологічних паспортів заповідних територій як документа для ведення кадастру природно-заповідного фонду. Проведено оцінку репрезентативності регіональної екомережі за 15 критеріями. Подано характеристику природних ядер за типовим описом, що включає 34 пункти, та природних коридорів, буферних зон і відновлювальних територій екомережі Поділля.
. Сучасний біогеоценотичний покрив регіону сформувався впродовж останніх 10-12 тисяч років. Його різноманітність зумовлена тим, що сюди в різні часи проникли представники бореальної, неморальної, понтичної і середземноморської флори, а також сформувалися ендемічні, реліктові види й угруповання. В регіоні фрагментарно збереглася лісова, степова, чагарникова, лучна, наскельно-степова і водно-болотна рослинність, що сформувалася в мозаїчних екотопах. Тут трапляються типові, рідкісні й реліктові угруповання рослин і тварин, поширені ендемічні, реліктові, диз’юнктивно-ареальні види та види, що зазвичай існують на межі ареалу. За біорізноманіттям Поділля поступається лише Криму і Карпатам.
. Видове різноманіття флори регіону складає 2927 видів (16,6% від загальної кількості в Україні). Серед них: вищі судинні рослини (аборигенні і заносні) - 1962 види (36,9%); мохоподібні - 160 видів (20,9%); водорості - 248 видів (5,1%); ліхенізовані гриби (лишайники) - 188 видів (14,2%); гриби - 369 видів (7%). Видове різноманіття фауни регіону складає 15812 видів (46,1% від загальної їх кількості в Україні). Серед них безхребетні - 15400 видів (45,8%) і хребетні (хордові) - 412 видів (58,6%). Сучасний склад біорізноманіття Поділля - 18736 видів, що складає 36,1% від загальної кількості в Україні.
. На Поділлі переважають гемікриптофіти - 986 видів (50,2%). У спектрі біоморф флори домінують трав’яні рослини - 1732 види (88,2%) і криптофіти - 349 видів (17,8%), серед яких домінують геофіти - 262 види (13,4%). Найменша кіль-кість видів належить до гелофітів - 38 видів (1,9%) і гідрофітів - 49 видів (2,5%). Високою є участь терофітів 397 видів (20,2%). Частка фанерофітів і хамефітів у флорі становить - 8% і 3,8%. Панівне положення займає лучно-степова - 325 видів (16,6%), лісова неморальна - 301 вид (15,3%) і лучна рослинність - 281 вид (14,3%). На порушених територіях у природних угрупованнях переважає рудеральна і сегетальна рослинність - 221 вид (11,3%). Домінування видів лучно-степової, лісової неморальної, лучно-болотної, лучної еколого-ценотичних груп свідчить про відносну збереженність 39 екосистем та їх созологічний статус.
. У складі біогеоценотичного покриву Поділля виявлено 36 рідкісних рослинних угруповань, які підлягають охороні і занесені до Зеленої книги України.
. Конспект раритетного фіторізноманіття вищих судинних рослин Поділля містить 484 види, які належать до 214 родів, 73 родин та 5 відділів, що складає 24,6% від їх загальної кількості (1962 видів) і 79,2% від загальної кількості червонокнижних рослин України (611 видів). Раритетне фіторізноманіття регіону складають вищі судинні рослини, які занесені до: 1) Червоного Списку Міжнародної спілки охорони природи і природних ресурсів - 8 видів; 2) Європейського Черво-ного Списку - 13 видів; 3) Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природ-них середовищ існування в Європі (Берн, 1979) - 15 видів; 4) Конвенції про міжна-родну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973) - 38 видів; 5) Червоної книги України (2009) - 169 видів; 6) регіонально рідкісні види, що знаходяться під охороною - 327 видів.
. Конспект раритетного зоорізноманіття Поділля містить 474 види. З 297 видів безхребетних тварин, занесених до Червоної книги України, зустрічаються 69 видів (23,2%), з 245 видів хребетних тварин - 134 види (54,7%), що становить 42,8% від загальної кількості раритетних видів. Раритетне зоорізноманіття регіону складають: 1) 52 види тварин, занесені до Червоного списку Міжнародної спілки охорони природи і природних ресурсів; 2) 18 видів безхребетних і 45 видів хребетних тварин, занесені до Європейського червоного списку; 3) 362 види тварин (15 видів безхребетних і 347 видів хребетних) занесені до Додатка ІІ і ІІІ Бер-нської конвенції; 4) 140 видів тварин занесені до списків Боннської конвенції; 5) Угодою про збереження мігруючих афроєвразійських водно-болотних птахів (АЕWA) тут охороняються 63 види, а Угодою про збереження кажанів в Європі (EUROBATS) - 24 види; 6) 54 види тварин охороняються конвенцією CITES; 7) регіонально рідкісні види, що знаходяться під охороною - 231 вид.
Цікаві статті з розділу
Ландшафтний моніторинг
Ландшафтний моніторинг як
підсистема єдиної державної системи екологічного моніторингу підрозділяється на
геоботаніческий, кліматичний (мезо- і мікрокліматичний), геохімічний, ґрунтовий
і т ...
Поняття Консорції в сучасній синекології та її значення у структуруванні біоценозів
Актуальність. Біоценоз це свого роду сукупність різних живих
організмів, які заселяють певну ділянку простору та характеризуються певними
стосунками між собою та пристосованістю до середовищ ...
Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами
Звіт про НДР: 64 стор., 5 рис., 15 табл., 67
використаних джерел.
Об’єкт дослідження - лісові ресурси модельних підприємств Криму,
Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісост ...