Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку

Рис. 6. Картосхема екомережі Поділля

Природні ядра локального рівня - функціонуючі і перспективні заказники і пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, площею менше 500 га, які репрезентують біорізноманіття й типові ландшафтні комплекси. На Поділлі, враховуючи зведену схему формування екомережі України, нами виділено такі природні ядра міжнародного рівня: 1) Хмельницько-Товтрове; 2) Дністерське; національного рівня: 3) Кременецьке; 4) Медоборське; 5) Заліщицьке; 6) Центральнобузьке; 7) Горинське; 8) Мальованське; 9) Подільсько-Поліське; 10) Середньобузьке; 11) Кармелюково-Подільське; міжрегіонального рівня: 12) Стіжоцько-Іловецьке; 13) Суразьке; 14) Вороняцьке; 15) Поточансько-Урманське; 16) Голицько-Підвисоцьке; 17) Новоушицьке; 18) Панівецьке; 19) Мурафське; 20) Згарське; 21) Буго-Собське; 22) Буго-Деснянське; 23) Гармацьке; 24) Лядівське; 25) Наддніс-трянське; 26) Гопчицько-Надроське; 27) Сандрацько-Березнянське; локального рів-ня: 28) Малополіське; 29) Веселівсько-Довжоцьке; 30) Лановецьке; 31) Луб’янківсь-ке; 32) Мильнівське; 33) Залужанське; 34) Стрийовецьке; 35) Серетсько-Чистилівсь-ке; 36) Семиківсько-Ішківське; 37) Теребовлянське; 38) Яблунівське; 39) Росохацько-Озерянське; 40) Берем’янсько-Шутроминське; 41) Шупарське; 42) Комарівське; 43) Рудниківсько-Довгівське; 44) Яргорівсько-Криничанське; 45) Савинсько-Пулі-ковське; 46) Білогірське; 47) Циківське; 48) Ярмолинецьке; 49) Віньковецьке; 50) Ку-зьминське; 51) Хоморське; 52) Рівське; 53) Іллінецько-Дашівське; 54) Самчинецьке; 55) Грабарківське; 56) Журавлівське; 57) Сестринівське; 58) Устянське; 59) Горяч-ківсько-Княгинське; 60) Крушинівське; 61) Мазуровецьке; 62) Копистиринське.

Типологічне ранжування ключових територій (природних ядер) проводили з метою визначення оцінки їх функціональних можливостей, репрезентативності та виконуваної ними ролі в структурі регіональної екомережі.

На Поділлі сполучні території (екокоридори) регіональної екомережі мають статус: національний, регіональний (міжобласний), локальний. Екокоридори - полоси лісової, лучної, водно-болотної, степової і чагарникової рослинності по річкових долинах, горбогірних вододільних місцевостях широтної чи меридіональної спря-мованості шириною від 2 км національного рівня, 1,5 км регіонального рівня, 0,1 км локального рівня. Головним їх функціональним призначенням є забезпечення просторових зв’язків між ключовими територіями, тому основними критеріями для їх виділення є міграційні, територіальні, екотопічні, біорізноманіття, созологічні. Враховуючи ці підходи, обґрунтовано виокремлення екокоридори різного рівня для екомережі Поділля. Проводячи узагальнення науково-методичних розробок, використовуючи польові дослідження і враховуючи проект Зведеної регіональної схеми формування екомережі України, встановлено, що територією Поділля проходять 4 екокоридори національного рівня: 2 субширотні - Галицько-Слобожанський, Сте-повий (Південноукраїнський, незначна частина); 2 меридіональні - Дністровський і Бузький. Аналіз значної кількості публікацій (Г. Денисик, 2007; О. Мудрак, 2007; В. Коржик, 2009; Л. Царик, 2009) показує, що виокремлені меридіональні екокори-дори національного рівня, які проходять долинами великих рік, є досить проблемними, оскільки їх русла значно антропогенізовані. Враховуючи сучасний екологічний стан, геоботанічну і фізико-географічну характеристику території в межах Поділля, виділено 16 екокоридорів міжрегіонального і 18 локального рівня.

Буферні зони повинні забезпечувати охорону ключових територій і екокоридорів регіональної екомережі від потенційних зовнішніх екологічних загроз. Їх створюють з метою: 1) підтримки направленого управління захищеною територією; 2) термінової охорони; 3) послаблення впливу; 4) уникнення (зменшення) загроз. Нами удосконалено критерії вибору територій для створення буферних зон (табл. 13).

Цікаві статті з розділу

Ландшафтно-екологічна основа Києва
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...

Глобальні екологічні проблеми людства. Шляхи їх вирішення
Перед людством постійно виникають багаточисленні проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Одні з них мають локальний характер, інші торкаються значних регіонів світу. Розвиток сучасної цивілі ...