Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку
Структурно-функціональний аналіз природно-заповідних об’єктів як ключових територій регіональної екомережі показує неефективність біогеографічної системи їх створення, основою якої має стати репрезентативність території. Враховуючи цей принцип пропонуємо створити географічно-репрезентативну мережу поліфункціональних заповідних об’єктів (природних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків) Поділля (рис. 7, табл. 14), відповідно до фізико-географічного районування України, проведеного О.М. Мариничем і П.Г. Шищенком (2005). Згідно досліджень встановлено, що: по-перше з 11 областей фізико-географічного районування України лише Західно-Подільська область (IV - 15% території регіону) забезпечена природним заповідником “Медо-бори”, національним природним парком “Подільські Товтри”, двома регіональними ландшафтними парками “Загребелля” і “Зарваницький”, частиною регіонального ландшафтного парку “Дністровський каньйон” (в основі якого створено одноймен-ний національний природний парк); по-друге, лише 2 фізико-географічні області (18,1% території регіону) забезпечені одним регіональним ландшафтним парком: Східно-Подільська область (V) - регіональним ландшафтним парком “Мальованка” і Придністровсько-Східно-Подільський лісостеп (VIII) - регіональними ландшафтними парками “Мурафа” і “Дністер”;
Рис. 7. Стан забезпеченості фізико-географічних областей Поділля природно-заповідними територіями (ПЗ, НПП, РЛП)
по-третє, фізико-географічну область Розто-ччя і Опілля (III - 9,3% території регіону) представляє лише частина регіонального ландшафтного парку “Дністровський каньйон”; по-четверте, у 7 фізико-географічних областях Поділля (57,6% території регіону) створення національних природних парків забезпечено планами державних програм, що становить лише 15%, а решта забезпечені на первинному рівні лише науковими пропозиціями вчених, органів місцевої влади, неурядовими організаціями, зокрема й автора. Враховуючи принцип ЮНЕСКО “кожному біогеографічному району - 1 біосферний резерват”, треба щоб природні комплекси кожної фізико-географічної області були представлені одним репрезентативним природним заповідником чи національним природним парком. Кожний iз ландшафтних районів повинен бути репрезентований в регіо нальній екомережі регіональним ландшафтним парком чи заказником, площею понад 500 га, які виконують функції ключових територій.
Табл. 14. Модель завершеної географічно репрезентативної мережі заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків Поділля згідно з фізико-географічним районуванням України
|
Країна, зона |
Край (репрезентативна при-родно-заповідна територія) |
Область (репрезентативна природно-заповідна територія) |
|
Східноєвропейська рівнинна ландшафтна країна | ||
|
Зона широко- листяних лісів |
Західно-Український БСЗ “Мале Полісся” |
I. Волинське Опілля: 3) частина НПП “Мале Полісся” (15103 га, ****); II. Мале Полісся: 3) ч-а НПП “Мале Полісся” (10802 га, ****); 16) РЛП “Малополіський” (5000 га, ***); III. Розто-ччя і Опілля: 11) НПП “Бережанське Опілля” (2500 га), 22) РЛП “Яргорівський” (1500 га, ***); 1) ч-а НПП “Дністровський каньйон” (2110 га, **); IV. Західно-Подільська область: 17) РЛП-и “Вороняки” (100 га), 19) “Княжий ліс” (4500 га), 20) “Мильнівський” (400 га), 18) “Середньо-серетський” (5000 га), 13) “Збаразькі Товтри” (10000 га), 24) “Луб’янківський” (800 га), 21) “Гори Стрийовецькі” (500 га), 23) “Подільське Надзбруччя” (6000 га), 12) “Залозецький” (150 га), 15) “Вертелківський” (10000 га, ***); 32) “Загребелля” (630 га, +), 31) “Зарваницький” (283 га, +), 9) ПЗ “Медобори” (9521 га, +); 1) ч-а НПП “Дністровський каньйон” (9803,01 га, **) на основі 40) РЛП “Дністровський каьйон” (42084 га, +); 8) НПП “Подільські Товтри” (261316 га, +); ВБУ а) “Пониззя річки Смотрич” (1480 га, +), b) “Бакотська затока” (1590 га, +); V. Східно-Подільська область: 2) НПП “Кременецькі гори” (6951,2 га, +, збільшення до 17000 га, **); 34) РЛП “Мальованка” (16919,4 га, +); 4) ч-а НПП “Верхнє Побужжя” (32613 га, ****); 14) РЛП “Горинський” (8000 га, ***) |
|
Лісо-степова зона |
Дністровсько-Дніпровський лісостеповий БСЗ “Подільські Товтри”, ТБР “Дністровський каньйон” (спільно з Республікою Молдова) |
VI. Північно-західна Придніпровська височи-нна область: 7) ч-а НПП “Подільське Полісся” (25300 га); ВБУ с) “Долина річки Сниводи” (1000 га, *****), d) “Сандракське” (191 га), 35) РЛП “Лозна” (3500 га), 36) РЛП “Турбівська дача” (2500 га); VII. Північно-східна При-дніпровська височинна область: 29) РЛП “Рось” (550 га); VIII. Придністровсько-Східно-Подільський лісостеп: 26) РЛП “Дністер” (18200 га), 30) РЛП “Мурафські Товтри” (26300 га), 39) РЛП “Марківко-Вільшанський” (1000 га), 33) РЛП “Мурафа”(3452,7 га, +, збільшення до 10065 га), 5) ТБР “Дністровський каньйон” спільно з Республікою Молдова, ВБУ f) “Гар-маківські стави” (1500 га) і g) “Долина річки Дністер” (5394 га***); IX. Середньобузький лісостеп: 7) ч-а НПП “Подільське Полісся” |
|
(20700 га), 4) ч-а НПП “Верхнє Побужжя” (76097 га, ****); 10) РЛП “Середнє Побужжя” (2618,2 га, +, збільшення до 16230 га); ВБУ е) “Микулинецькі стави” (1550 га, *****); 28) РЛП “Рів” (2000 га), 25) РЛП “Буго-Собський” (1530 га), 37) РЛП “Cумівсько-Джулинський” (1550 га), 38) РЛП “Четвертинівський” (1020 га); X. Центральнопридніпровський лісостеп: 27) РЛП “Удицький” (430 га). XI. Південно-Поділь-ський лісостеп: 6) НПП “Кармелюкове Поді-лля” (15393,9 га, +, збільшення до 20203,4 га, *) | ||
|
Умовні позначення: + - існуючі природно-заповідні території; * - передбачено створення Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні (“Заповідники, 1994 рік”); ** - передбачено створення Законом України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” (2000 рік); *** - запропоновані науковою і природоохоронною громадськістю; **** - передбачено створення Загальнодержавною програмою розвитку заповідної справи на період до 2020 року (проект); ***** - передбачено створення Українським товариством охорони птахів | ||
Цікаві статті з розділу
Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської
катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре
відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище
...
Вплив техногенного забруднення атмосфери на лісові насадження правобережжя Середнього Придніпров’я
Тема затверджена наказом в університеті № ____ від ____________
Термін подачі студентом завершеної випускної роботи 01.06. 2011 р.
Випускна робота може бути подана у рукописній формі, ма ...
Оцінка стану міської системи м. Києва
Як у нашій
країні, так і у всьому світі загалом в останні десятиліття спостерігається
різке погіршення екологічного стану довкілля, у тому числі системи
«людина-місто». Саме місто з усіма й ...