Фізико-географічна характеристика басейну

Сумська область розташована у північно - східній частині України. На півночі та сході межує з Брянською, Курською, та Бєлградською областями Росії, на південному сході - з Харківською, на півдні - з Полтавською, на заході - з Чернігівською областями України. Площа 23,8 тис. км. (близько 4% території України). Населення 140 тис. чол. (1990, 2,8% всього населення України). Центр - м. Суми.

Розташування вдвох фізико - географічних зонах - мішаних лісів, лісостеповій, досить сприятливій агрокліматичні умови, наявність порівняно густою транспортної сітки, достатня кількість трудових ресурсів сприяють розвиткові народногосподарському комплексу області.

У геоструктурному відношенні більша частина Сумської області лежить у межах Дніпровсько - Донецької западини, зокрема її рифтової частини (пд. - зх. окраїна) і пн.-сх. борту; пн. - східна, підвищена чистина області належить до Воронезького масиву. Кристалічний фундамент, що складений гнейсами, мігматитами, гранітами, залягає на глибині близько 400м. на Пн. Сх., занурюючись до 2 тис. м. і більше на Пд. Зх.

Рельєф східної частини Сумської області визначається відрогами Середньоросійської височини, на заході положенням у межах Придніпровської низовини. Схід і захід ділянки області об’єднують вододільні простори між долинами рік Псла і Ворскли, Сейму і Десни являють собою акумулятивно-денудаційну рівнину дуже (на Сх. та Пд. Сх.) та слабо (на Пн.) розчленовану ярами і балками. Поверхня має загальний нахил на Пд. Зх. На Сх. і Пд. Сх. абсолютна висота 240- 180 м (максимальна 242 м), на Пн. та Пд. Зх. відповідно - 120 і 105 м. Найбільше значення мають горючі корисні копалини: нафта і природний газ на Пд. (Охтирський, Роменський і Лебединський райони), торф (заплави великих річок та балки на Пн. області), невеликі поклади бурого вугілля (Роменський район). Є крейда, кам’яна сіль, різноманітні глини, будівельні піски (відома 60 родовищ), мергелі, діабази.

Ліси займають 418,2 тис. га (17,6% території області) і розташовані переважно на півночі. Основні. лісоутворюючі породи -дуб (43,5 % лісовкритої площі), сосна звичайна (41 %), береза, осика, вільха, ясен. Степова рослинність майже не збереглися; на схилах балок зростають типчак, тонконіг, материнка, у зниженнях та заплавах річок - осока, пирій та ін. Серед рідкісних рослин - лунарія оживаюча, страусове перо звичайне, зірочник гайовий, костриця висока, цибуля ведмежа (занесена до Червоної книги України). Всього охороняється 33 видій реліктових та лікарських рослин (первоцвіт весняний, звіробій, валеріана, аїр та ін.)., Тваринний світ області різноманітний. Всього налічується близько 355 видів, у тому числі риб - 40, земноводних - 10, плазунів - 7, птахів - 238, ссавців - 60. Водяться: рись, свиня дика, норка, хохуля, мінога українська тощо. Акліматизовані плямисті олені, зубри, бобри.

Цікаві статті з розділу

Аграрна фітомеліоративна зона урбанізованих районів
Фітомеліоративну роль в умовах великих міст і міських агломерацій відіграють не лише зелені насадження, але й усі сільськогосподарські землі, які в період вегетації продукують кисень, зволо ...

Заходи щодо зменшення пестицидного навантаження на агроекосистеми
Еколого-технологічна, санітарно-гігієнічна характеристики та оцінка пестицидів. Збирання високих урожаїв сільськогосподарських культур у сучасних умовах неможливе без захисту рослин, який в ...

Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони пр ...