Зародження основ екологічного права України
У Німеччині поборником природного походження організмів, їх спорідненості та поступового розвитку був Іммануїл Кант (1724 - 1804).
Суттєвою віхою у розвитку науки про спосіб життя різних живих організмів є праця англійського священика, економіста і демографа Томаса Роберта Мальтуса (1766 ¾ 1834), в якому наведені рівняння експоненціального зростання популяцій як основи демографічних концепцій. Їм було сформульоване так званий «закон народонаселення», згідно з яким народонаселення збільшується в геометричній прогресії, тоді як засоби до існування (насамперед їжа) можуть збільшуватися лише в арифметичній прогресії. З неминуче виникають при такому розвитку подій перенаселенням Мальтус пропонував боротися за допомогою регламентації шлюбів і обмеження народжуваності. Він також закликав усіляко «сприяти діям природи, що викликають смертність .»: перенаселяти будинку, робити в містах вузькі вулиці, створюючи тим самим сприятливі умови для поширення смертельних хвороб (таких, як чума). Погляди Мальтуса були піддані суворій критиці ще за життя їх автора не тільки за їх антигуманність, але і за умоглядність.
Трохи пізніше П.Ф. Ферхюльста запропонував рівняння «логістичного» зростання. Ці роботи обґрунтували уявлення про динаміку чисельності популяцій. Тоді ж у працях лікаря В. Едвардса, філософа О. Конта і біолога І.І. Мечникова було покладено початок екології людини. Соціальні аспекти екології людини відображені в працях О. Конта, Д. Мілля і Г. Спенсера, а також американських соціологів Р. Парку і Е. Берджеса.
У Росії шлях еволюційної ідеї прокладав М.В. Ломоносов (1711 - 1765). Він писав, що образ Землі багаторазово змінювався, на місці морів з'являлася суша, і навпаки; земні пласти поступово піднімалися і вигиналися, утворюючи гірські складки, з змінювався клімат, змінювалися флора і фауна: «слони і південних земель трави на півночі важивал».
Значною подією XVIII ст. стала поява еволюційної концепції французького натураліста Жана Батіста Ламарка (1744 ¾ 1829), згідно з якою головною причиною розвитку організмів від нижчих форм до вищих є притаманне живій природі прагнення до вдосконалення організації, а також вплив на них різних зовнішніх умов. Зміна зовнішніх умов змінює потреби організмів; у відповідь на це виникають нові види діяльності і нові звички, їх дію, у свою чергу, змінює організацію, морфологію розглянутого істоти; придбані таким чином нові ознаки успадковуються нащадками. Ламарк вважав, що дана схема справедлива і по відношенню до людини. Жан Батист Ламарк - один з найбільших представників науки того часу. У книзі «Філософія зоології» він вперше широко поставив питання про вплив середовища на організми, але не зумів пояснити причин їх «пригнаний» до середовища проживання. Ж. Б. Ламарк так сформулював висновки своїх досліджень: «Через безліч наступних один за одним поколінь, індивіди, що належали за походженням до одного виду, в кінці виявляються перетвореними в новий вигляд, відмінний від первісного» [1].
Екологічний напрям в географії рослин протягом всієї першої половини XIX ст. розвивав німецький натураліст-енциклопедист, географ і мандрівник Олександр Фрідріх Вільгельм Гумбольдт (1769 ¾ 1859). Він був одним з перших дослідників природи, що зрозуміли необхідність синтезу наук при вивченні природи, її живих і неживих елементів. Говорячи про цілісний вивченні природи в узагальненому теоретичному праці «Космос», він писав: «Мою увагу буде спрямовано на взаємодію сил, вплив неживої природи на рослинний і тваринний світ, їх гармонію» [1]. Він докладно вивчив особливості клімату в різних районах Північної півкулі і склав карту його ізотерм, виявив зв'язок між кліматом і характером рослинності, зробив спробу виділення на цій основі ботаніко-географічних областей (фітоценозів).
Цікаві статті з розділу
Екологічне обґрунтування кореляційних особливостей зв'язків між організмами та середовищем їх існування
Кореляцією називається неповний зв'язок між досліджуваними явищами. Це
така залежність, коли будь-якому значенню однієї змінної величини може
відповідати декілька різноманітних значень іншої ...
Екологічне значення сукцесій
Якщо біогеоценоз не перебуває в стані швидкої або середньої сукцесії, то
продукція, біомаса й видове багатство в ньому коливаються навколо певного
середнього значення в результаті процесів с ...
Оцінка стану екологічної системи басейну річки Інгул
Нині екологія стала теоретичною основою та науковою базою для розробки питань охорони природи й раціонального використання її ресурсів, визначення стратегії й тактики гармонізації взаємин людського су ...