Матеріали та методи дослідження
Ксо = (0,5 + 0,01-5001,41) 1 1,061, 201,00 = 9,6 мг/м3
Тепер порівняйте концентрацію СО отриману вами для відповідної урбоекосистеми з ГДКсо.
Для атмосферного повітря. ГДК викидів автотранспорту за оксидом вуглецю (II) дорівнює 5 мг/м3.
. Зробіть висновки про рівень забруднення викидами автотранспорту. При цьому врахуйте, що зниження рівня викидів можливе завдяки таким заходам:
заборона руху автомобілів;
обмеження інтенсивності руху до 300 автомобілів за годину;
заміна карбюраторних вантажних автомобілів дизельними:
встановлення на автомобілі фільтрів.
Дослідження ступеню забруднення районів міста Херсону за допомогою ліхеноіндикаційної зйомки.
Завдання:
. Провести ліхеноіндикаційну зйомку в запропонованому квадраті міста;
2. Розрахувати для кожного квадрату середню ступінь покриття, яку утворюють лишайники в %;
. Нанести на карту міста індекс середнього ступеню покриття у вигляді діаграми;
. Зробити висновки щодо забруднення дослідженого району міста.
Методика виконання роботи.
Для кожного квадрату зйомки виконують наступні роботи:
. Наносять на карту точками об’єкти на яких зустрічаються лишайники (наприклад дерева, каміння та ін.).
2. На кожному об’єкті підраховують кількість лишайників (якщо є мохів та синьо-зелених водоростей) та візуально визначають ступінь їх покриття у %. Для оцінки ступеню покриття вибирають окремо ростучі, дерева. На вибраних об’єктах на висоті 30-150 см від рівня ґрунту проводять підрахунок лишайників по найбільш покритій ними частині кори дерева. Числові дані оформлюють у таблиці для кожної вулиці окремо.
Таблиця 1 - Число видів лишайників и ступень їх покриття для квадрату № …
|
№ квадрата |
Назва вулиці |
Порода дерев та їх кількість |
Видовий склад лишайників та їх життєва форма |
Ступень покриття у (%) |
Середня ступінь покриття для породи дерева (%) |
3. Розраховують середню ступінь покриття лишайників для всього квадрату по формулі:
СП = (X1+X2+X3+…XI) / N
де СП - ступінь покриття;1, X2, X3 - ступінь покриття лишайниками всіх об’єктів в досліджуваному квадраті;- кількість об’єктів покритих лишайниками.
Результати дослідження занести у таблицю
Таблиця 3.9 - Оцінка забруднення навколишнього середовища.
|
№ квадрата |
Оцінка зустрічаємості лишайників |
Середня ступінь покриття (%) |
Оцінка забруднення |
Для оцінки зустрічаємості лишайників та оцінки забруднення навколишнього середовища використовують наступні рекомендації.
Таблиця 3.10 -
Ступінь зустрічаємості лишайників та оцінка забруднення навколишнього середовища.
|
Зустрічаємість лишайників |
Ступінь забруднення навколишнього середовища |
|
1. Лишайники на деревах та камінні відсутні. |
Дуже сильне |
|
2. Лишайники на деревах та камінні відсутні. На північній стороні дерев та затінених місцях є зеленуватий наліт водоростей. |
Сильне |
|
3. Наявність на стовбурах та у основи дерев сіро-зелених накипних лишайників. |
Середнє |
|
4. Наявність накипних лишайників, зеленого кольору та водоростей; поява листуватих лишайників |
Невелике |
|
5. Наявність кущистих лишайників |
Відносно чисте |
Цікаві статті з розділу
Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни
природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості.
Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах
охорони пр ...
Інтродуценти північноамериканської дендрофлори
Актуальність. Місто - це антропогенна
екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових
споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від
сіл ...
Лісові ресурси європейських країн
Лісове
господарство в Європі є важливою складовою економіки та принципово важливим з
екологічної точки зору.
В
данній курсовій роботі було проаналізовано стан лісів
Європи, їх екологічн ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.