Особливості міграції тритію в зоні активного водообміну (на прикладі Київського сховища радіоактивних відходів)
де А - тритієве забруднення атмосферного повітря, Бк×м-3 на відстані l, м від джерела забруднення; коефіцієнт а - максимальне забруднення атмосферного повітря над сховищами всередині захисного ангару, Бк×м-3; коефіцієнт b - забруднення атмосферного повітря за межею техногенного бар’єру, Бк×м-3, k1, k2 - константи лінійного поширення забруднення у межах та поза техногенного бар’єру, м-1. За параметрами поширення забруднення атмосферного повітря можна виділити 2 основних сектори - східний та північний (табл. 1).
Таблиця 1. Параметри поширення тритієвого забруднення атмосферного повітря
|
Напрямок профілю |
а, Бк×м-3 |
k1, м-1 |
b, Бк×м-3 |
k2, м-1 |
a/b |
k1/k2 |
|
Південно-східний |
1.4×105 |
0,476 |
7,3 |
0,0053 |
19180 |
89,8 |
|
Північно-східний |
1.4×105 |
0,476 |
17 |
0,0029 |
8235 |
164 |
|
Північний |
1.4×105 |
0,700 |
3460 |
0,0388 |
40,5 |
18,0 |
|
Північно-західний |
9,5×104 |
0,312 |
4050 |
0,0464 |
23,5 |
6,72 |
У східному секторі - в напрямку розташування робочих місць персоналу категорії Б (рис. 4а) та жилих будинків населення категорії В (рис. 4б) - у радіусі 30 м від джерела забруднення відбувається швидке зниження тритієвого забруднення атмосферного повітря до безпечних концентрацій внаслідок дії техногенного бар’єру (захисний ангар не має вентиляційних отворів у цьому напрямку). В межах 30 м у цьому секторі відбувається зниження концентрації тритію в атмосфері на чотири порядки (в (0,8-1,9)×104 разів). За межами техногенного бар’єру зниження концентрації тритію в атмосферному повітрі відбувається досить повільно, співвідношення лінійних констант швидкості зниження тритієвого забруднення становить 2 порядки ((0,9-1,6)×102). Невелике зниження концентрацій тритію в атмосферному повітрі східного сектора за межами техногенного бар’єра визначається будовою рельєфу поверхні - пологий схил.
а
б
в
г
Рис. 4. Поширення тритієвого забруднення атмосферного повітря за профілями: а) південно-східний; б) північно-східний; в) північний; г) північно-західний.
У північному секторі - в напрямку розташування с. Пирогів - зниження концентрації тритію в атмосферному повітрі на техногенному бар’єрі становить 20-40 разів. У цьому напрямку розташовано вентиляційні отвори зі сховища. Подальше падіння концентрації з відстанню на порядок більше, ніж у східному секторі унаслідок дії природних бар’єрів (рис. 4в,г) - крутий схил та щільне покриття грабового лісу зумовлює високі значення другої лінійної константи швидкості (0,0426±10%).
Формування радіогідрогеохімічної тритієвої аномалії у верхньочетвертинному-верхньоеоценовому водоносному горизонті.
На початку 90-х рр. у воді спостережних свердловин було виявлено підвищення вмісту тритію понад діючий в Україні норматив, зумовлене гідрогеофільтраційним потоком тритієвої води внаслідок розгерметизації сховищ. Поверхня водотривкого горизонту під сховищами РАВ на глибині 17-24 м має незначне куполовидне підняття з переважним нахилом в бік струмка, що забезпечує слабонапірний водотік у верхньочетвертинному водоносному горизонті та його розвантаження в правому борті долини і далі в ручай. Відстань від проекції сховищ на рівень водотривкого горизонту до найближчого місця розвантаження становить близько 300 м.
У загальній структурі гідрогеофільтраційного потоку тритію простежується 2 головні напрямки - на північний схід і південний захід. Співставлення планових розмірів радіогідрогеохімічних аномалій, визначених для різних років моніторингу, дає можливість зробити однозначний висновок про стійку динаміку збільшення інфільтраційного потоку тритію із сховищ РАВ. Про це свідчить також структура приросту вмісту тритію в підземних водах з 1993 до 2008 року. Наразі фронт аномалії у контурі
вже вийшов за межі проммайданчика Київського сховища радіоактивних відходів та поширюється у північно-західному та південно-східному напрямках в бік зони розгрузки (рис 5). Прогнозна оцінка розширення площі та довжини аномалії, розрахованих засобами ГІС, свідчить про можливість виходу геоінфільтраційного потоку НТО з концентрацією тритію вище 30000 Бк×дм-3 в зону розвантаження через 6-10 років (рис. 6).
Цікаві статті з розділу
Розробка системи очищення забрудненого газу промисловим підприємством
У
данній дипломній роботі розглядається приватне підприємство «Гранд», що
спеціалізується на виготовленні залізобетонних фасонних виробів (тротуарних
плит, заборів, декоративних виробів та ...
Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища
Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні на ...
Гідрологічний нарис басейну річки Дністер
Вода є джерелом життя
на Землі. Ріки і озера дають воду для зрошення та обводнення земель, служать
цілям транспорту, водопостачання та джерелом утримання енергії. Окрім того, що
вода – вели ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.