Особливості міграції тритію в зоні активного водообміну (на прикладі Київського сховища радіоактивних відходів)
3) Процеси біогеоміграції тритію визначаються швидкістю водообміну в зоні гіпергенезу. Закономірності накопичення органічно зв’язаного тритію в рослинності лісових екосистем визначається характером живлення та відстанню від джерела забруднення. Вміст органічно зв’язаного тритію в тканинах водних рослин прямо пропорційно пов'язаний з тритієвим забрудненням середовища їх існування.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій.
В основу оброблення власних експериментальних даних та результатів 18-річних спостережень інших організацій за вмістом тритію в об’єктах навколишнього середовища покладено
аналітичні моделі поширення 3Н в атмосфері і підземних водоносних горизонтах, які ґрунтуються на термодинамічних залежностях. Загалом у роботі використано близько 300 власних аналітичних вимірювань та 2000 - з інших джерел. Для просторової інтерпретації експериментальних даних застосовано сучасний
аналітичний модуль Spatial Analyst ArcGIS 9.2. Прогнозні значення вмісту тритію в атмосфері при проведенні експериментального вилучення відходів з аварійних сховищ (жовтень 2008 р.) підтверджено прямими атмосферними вимірюваннями двох організацій.
Наукове значення роботи.
Робота спрямована на вирішення проблеми атмо-, гідро-, біогеоміграції техногенних ізотопів водню та екологічно безпечного зберігання радіоактивних відходів у перспективі розвитку ядерної енергетики.
Розбіжності екологічно безпечних концентрацій тритію у питній воді за експериментально-розрахунковими даними та нормативними документами різних країн сягають 600 000 разів. Накопичення органічно зв’язаного тритію водними рослинами не відповідає механізму переважної біоасиміляції легких ізотопів, виробленому в процесі біологічної еволюції.
Практичне значення одержаних результатів.
Результати роботи покладено в основу прогнозу поширення радіогідрогеохімічної та атмосферної аномалій тритієвого забруднення в зоні впливу КДМСК УкрДО «Радон», класифікації радіаційної аварії, визначення екологічної безпеки в процесі зберігання, виймання та перезахоронення радіоактивних відходів з аварійних сховищ. Обґрунтовано недооцінювання радіоекологічної складової тритієвої небезпеки в Україні та необхідність перегляду тритієвих нормативів (Рішення Національної комісії з радіаційного захисту населення України при Верховній Раді України від 6.02.2009 р., протокол № 1).
Особистий внесок здобувача
Основні результати дисертаційної роботи отримані автором особисто, починаючи від аналізу літератури, участі у польових роботах, підготовці лічильних форм тритію та завершуючи систематизацією та інтерпретацією отриманих даних, аналізом і публікацією результатів.
Постановка задачі досліджень, трактування результатів та обговорення висновків дисертаційної роботи проводилися спільно з науковим керівником - доктором геологічних наук, завідувачем відділу біогеохімії Доліним Віктором Володимировичем.
Апробація результатів дисертації. Публікації
Результати дисертаційної роботи доповідались на: Четвертій міжнародній конференції студентів, магістрів та аспірантів «Сучасні проблеми екології» (Житомир, 2007); третьому міжнародному симпозіумі «Биокосные взаимодействия: жизнь и камень» (Санкт-Петербург, 2007); 8-й Міжнародній науковій конференції «Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища» (Київ, 2007); конференції молодих вчених „Сучасні проблеми геологічних наук”, присвяченій 65-й річниці від дня заснування геологічного факультету Київського університету (Київ, 2009); 6-та Міжнародна науково-практичнаконференція: «Екологія та освіта:Актуальні проблеми збереження та використання природних ресурсів» (Черкаси, 2009).
Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 10 наукових працях, у тому числі: 6 - у матеріалах і тезах конференцій, 4 - статті у фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи
Дисертація повним обсягом 188 с. Складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків. У дисертації міститься 30 таблиць, 58 рисунків. Список використаних джерел містить 128 найменувань.
Автор щиро вдячний науковому керівнику доктору геолого-мінералогічних наук Доліну В.В. за наукові консультації і підтримку на всіх етапах підготовки дисертаційної роботи. Автор також висловлює подяку співробітникам ІГНС НАН та МНС України: Бобкову В.М., Орлову О.О., Пушкарьову О.В., Іщуку О.О., Шраменку І.Ф., Скрипкіну В.В., Ковалюху М.М., Стеценку Д.О. за допомогу у проведенні досліджень, цінні поради і наукові консультації; молодшому науковому співробітнику Інституту математики НАНУ Войтенку С.П. та співробітникам Інституту проблем реєстрації інформації НАНУ Риженку А.А. та Дікарєву М.О. за підтримку і допомогу у обробці аналітичних даних.
Основний зміст роботи
У РОЗДІЛІ 1 «Тритій. Властивості, поширення у природі, джерела надходження у навколишне середовище» наведено літературний огляд робіт присвячених проблемі поширення тритію у навколишньому середовищі. Розглянуто фізичні та хімічні властивості тритію, особливості впливу на живі організми, джерела утворення тритію. Наведено огляд галузей застосування тритію, методів очистки виробничих викидів та зберігання тритію, фізико-географічні чинники поширення тритієвого забруднення. Розглянуто проблему безпечних концентрацій тритію у питній воді та атмосферному повітрі, проаналізовано міжнародний досвід щодо нормування тритію.
Цікаві статті з розділу
Глобальні екологічні проблеми людства. Шляхи їх вирішення
Перед людством постійно виникають багаточисленні проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Одні з них мають локальний характер, інші торкаються значних регіонів світу.
Розвиток сучасної цивілі ...
Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан
оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до
інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки
біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...
Екологія Сумської області
Сумська область розташована в північно-східній частині України. До її
складу входять 18 адміністративних районів та 7 міст обласного підпорядкування:
Суми, Шостка, Конотоп, Ромни, Охтирка, Г ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.