Екологічна безпека мастильно-охолоджувальних рідин
Актуальність. Промисловість спричиняє значний негативний вплив на довкілля, що характеризується викидом небезпечних речовин, накопиченням як рідких так і твердих токсичних відходів. Необхідність охорони навколишнього середовища приводить до істотних змін у загальних підходах до забезпечення екологічної ефективності виробництв, запровадження систем комплексної переробки сировини.
Використовувані раніше процеси й установки для уловлювання і знешкодження відходів виробництв характеризують пасивний підхід до охорони навколишнього середовища. При такому підході кількість відходів, що утворяться в процесі виробництва, залишається практично незмінною, що не відповідає новим підвищеним вимогам охорони природи. Необхідно змінювати й удосконалювати самі технологічні процеси для того, щоб комплексно і найбільше повно переробляти в процесі виробництва вихідні матеріали, скорочувати тим самим обсяг відходів, переводити них у форми, найменш шкідливі для навколишнього середовища або легко піддаються вторинній переробці або спеціальному збереженню, тобто необхідно створювати маловідхідні і безвідхідні технологічні процеси.
Асортимент відомих МОР дещо обмежений дорожнечею та дефіцитністю сировини: мастил, цінних інгібіторів, які не завжди виявляють ефект післядії, необхідний для ефективного захисту від руйнувань, а також, інколи, не відповідають вимогам екологічної безпеки. Тому розробка синергічних МОР на вторинній сировині з високими протикорозійними властивостями та пониженою екологічною небезпекою є актуальною науково-технічною задачею, пов’язаною з принципами ринкової економіки та підвищенням якісного рівня довкілля.
Предмет дослідження - мастильно-охолоджувальні рідини та їх властивості.
Об`єкт дослідження - закономірності впливу на стан забруднення навколишнього середовища при використанні мастильно-охолоджувальних рідин.
Мета роботи полягає в тому, щоб дати характеристику та основні напрямки застосування мастильно-охолоджувальних рідин.
Згідно поставленої мети основними завданнями роботи є наступні:
дати характеристику мастильно-охолоджувальним рідинам (МОР);
розглянути використання МОР при обробці металів;
проаналізувати необхідність охорони навколишнього середовища при використанні МОР;
провести розрахунок екологічного збитку при використанні відходів в складі розроблених МОР.
- Склад мастильно-охолоджувальних рідин
- Характеристика та призначення МОР Унізор-М
- Вимоги до розробки, застосування та роботи з МОР
- Ефективність використання МОР на вторинній сировині при механічний обробці сталі
- Застосування мастильно-охолодних рідин при фрезеруванні
- Основні методи очистки від МОР
- Регенерація відпрацьованих МОР
- Метод деемульгування
- Методи електрохімічного очищення
- Метод ультрафільтрації
- Розділення відпрацьованих МОР
- Установки для очищення МОР
- Застосування флокулянтів в очистці стічних вод від МОР
- Утилізація відходів виробництва в складі МОР
- Розрахунок екологічного збитку при використанні відходів в складі розроблених МОР
Цікаві статті з розділу
Ліс – народне багатство Закарпаття
„У
лісі я знайшов для себе джерело безконечних відкриттів...”
М.
Пришвін
Одним із найкращих
багатств, якими наділена наша держава і вся планета Земля, являється ліс. Справді, в лі ...
Діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів
Актуальність. Ми живемо в
епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли
нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери
нашої планети, що ...
Дослідження взаємозв’язків між живими організмами на прикладі екосистеми озера
Актуальність КР: Людина завжди цікавилася
екологією з практичної точки зору з давніх часів. І тепер, коли людство хоче
зберегти свою цивілізацію, воно більш ніж коли-небудь, має потребу в до ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.