Особливості міграції тритію в зоні активного водообміну (на прикладі Київського сховища радіоактивних відходів)

Ландшафтна структура району КДМСК визначає формування достатньо інтенсивного перенесення речовин з поверхневим стоком на відкритих та розораних ділянках, з їх акумуляцією у водозбірних пониженнях та на пролювіально-делювіальних шлейфах. Еволюція ландшафтів та системи землекористування за останнє десятиріччя не виключає ймовірності локального зародження зсувних процесів. Баланс речовин, у тому числі техногенних забруднень, задіяних у водній міграції в структурних одиницях Хотівського ландшафту, формується в умовах переваги поверхневого масоперенесення над процесами інфільтрації та вертикальної міграції.

Геологічну будову складають четвертинні алювіальні, верхньочетвертинні утворення, відклади полтавської свити середнього міоцену, київських і бучацьких свит еоцену.

Водоносний комплекс верхньочетвертинного-верхньоеоценового горизонтів поряд з атмосферними опадами є одним з основних джерел живлення напірного бучацького водоносного горизонту, що залягає нижче, який використовується для централізованого водопостачання. Розділювальним водоносним шаром між цими горизонтами є товща київських мергельних глин. Винятком є долина р. Дніпро, де глини розмиті, тому бучацький горизонт тут не захищений від поверхневого забруднення на відміну від водороздільних і схилових областей.

На КДМСК УкрДО «Радон» відходи, що містять тритій, зберігаються у рідкій та твердій фазі. Найбільша кількість тритію (на 2009 р. становила 1,9×1015) зберігається в твердій фазі в ємностях для збереження твердих радіаційних відходів (ТРВ) № 5, 6 та 7.

У РОЗІДІЛІ 4 «ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗПОДІЛУ ТРИТІЮ У НАВКОЛИШНЬОМУ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗОНИ ВПЛИВУ КИЇВСЬКОГО СХОВИЩА РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ» наведено результати досліджень забруднення повітря у межах укриття над сховищами та в атмосферному повітрі СЗЗ ПЗРВ. Досліджено еволюцію радіогідрогеохімічної аномалії тритієвого забруднення підземних вод. Розглянуто розподіл тритію у ґрунтовому профілі та вертикальний розподіл у деревині. Розраховано кількість тритію, що надійшла у навколишнє середовище протягом експлуатації КДМСК.

Формування тритієвої аномалії у приземному шарі атмосферного повітрі. Дані щодо забруднення снігового покриву, як тимчасового депо частини тритієвих викидів, можуть виступати основою для реконструкції та прогнозування техногенного навантаження на навколишнє природне середовище в зонах впливу об’єктів підвищеної небезпеки та урбанізованих територій в цілому. За цими даними було розраховано щільність тритієвого забруднення території проммайданчика та санітарно-захисної зони внаслідок викидів в атмосферу зі сховищ КДМСК УкрДО «Радон» (рис. 2). Основним напрямком поширення тритієвого забруднення атмосфери є північний. В цьому напрямку за р. Віта та окружною дорогою розташовано с. Пирогів. Забруднення території в межах проммайданчика київського сховища радіоактивних відходів внаслідок викиду зі сховища в атмосферу сягає 1600 кБк×м-2×рік-1 і вище, за межами проммайданчика в західному та південному напрямках - не перевищує 200, в східному - становить 200-400, в північному - сягає 800.

Розрахований засобами крідінгового аналізу викид тритію в атмосферу зі сховищ КДМСК оцінюється у (0,24 -3,8)×1011 Бк×рік-1, що на порядок перевищує викид з ядерного реактора ВВЕР ((0,7-3,3)×1010 Бк×МВт(ел.)-1×рік-1).

За даними прямих атмосферних вимірювань (2007-2008 рр.) питома активність тритію в атмосферній волозі перевищує фонові показники більш, як у 10 разів. Найвищі концентрації тритію в атмосферній волозі виявлено в північному напрямку від сховища, де на відстані 15-20 м від сховищ фонові показники перевищено у 15 000 разів.

Рис. 2. Карта тритієвого забруднення сніжного покриву

Рис.3. Карта тритієвого забруднення атмосферного повітря

З віддаленням від сховища вміст тритію в пробах атмосферної вологи знижується. На віддалі 50 м в північному напрямку виявлено перевищення фонових значень у 1000-5000 разів. Безпосередньо біля житлового сектора фонові концентрації перевищено у 20-30 разів. Водночас в районі розташування житлових будинків концентрація тритію в атмосферному повітрі в 30-60 разів менше за .

Отримані результати проаналізовано геостатистичними засобами з використанням програми ArcGIS 9. Поширення тритієвого забруднення має чітко виражений північний напрям, що визначається низкою природних та техногенних чинників (рис. 3).

Поширення тритієвого забруднення атмосферного повітря в секторі південно-східний - північно-західний напрямки описується двохекспонеційними залежностями виду :

Цікаві статті з розділу

Оцінка стану міської системи м. Рівного
Що являє собою місто? Передусім, місто уже на початку свого існування являло собою факт концентрації населення, знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села характерним і донині є протил ...

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...

Екологічна мережа Донецької області
Природно-заповідна справа в нашій країні на нинішньому етапі свого розвитку задекларована на найвищому рівні як сучасний пріоритет довгострокової державної політики. Це, безумовно, є свідче ...