Про історичну урбоекологію

У перші століття н.е. ми поступово починаємо переходити до четвертого етапу, пов'язаному з розширенням ойкумени, освоєнням раніше занедбаних її ділянок, інтенсифікацією виробництва. процес, що почався тоді, триває й дотепер. Грандіозним підсумком майже двохтисячорічного процесу для життя всієї планети, включаючи й життя людського суспільства, з'явилася антропогенна міграція, уживаючи термінологію В.Вернадського, живої й кісткової речовини нашої планети. Звичайно, повною мірою цей підсумок став відчуватися після епохи великих географічних відкриттів і формування капіталістичного виробництва, але джерела лежать у часі, що відстоїть мінімум на півтори тисяч років. Міграція величезних мас людей в епоху великого переселення народів у перші століття н.е. зі своїми породами тварин, зміна навичок землеробської праці під впливом запозичених чужоземних зразків і чужоземних сортів, перевіз товарів на тисячі кілометрів, прикладом чому є знаменитий шовковий шлях у Старому Світлі, обмін технологічними традиціями й поступове створення загального ринку, удосконалення караванних шляхів і сухопутної дорожньої мережі, розвиток морської торгівлі, освоєння мінеральних і біотичних ресурсів відсталих країн європейськими державами і колоніальний переділ миру - всі ці події сприяли антропогенним міграціям хімічних елементів і відриву геохімії від географії, а одночасно й генералізації технологічного процесу. Винахід парового двигуна й поява залізниць, винахід електрики й способів його передачі на далекі відстані підсилили ці наслідки. Впливаючи на природу, людство створювало усе більше й більше уніфіковані ландшафти, порушення природних контрастів при технологічному пресі оберталося забрудненням середовища, що людство початок почувати ще наприкінці минулого століття, але повною мірою зрозуміло, що йому загрожує, тільки зараз. І з усією цією створеною діяльністю людства й нестримно, що розвивається міграцією, елементів відсталої природи й біосфери, наслідку якої ми, видимо, і зараз ще не в змозі повністю оцінити, суспільство вступило в XX в., як мені здається, що представляє собою п'ятий і поки останній етап взаємодії усередині системи «природа-суспільство».

З нашим сторіччям зв'язується нерозривно науково-технічна революція, і це справедливо. Але напевно ця революція важлива не стільки сама по собі, скільки як поштовх до створення й технічного використання нових технологій, з яких застосування атома є найголовнішим, але далеко не єдиним. Що це принесло людству - немає потреби зайвий раз повторювати: фантастичну технічну оснащеність, але й дуже чутливі техногенні катастрофи. Паралельно XX століття принесло людству різкий стрибок чисельності, «демографічний бум», що поряд з військовими, національними конфліктами, порочною ідеологією, що програмує виробництво в тупикових напрямках, зіштовхує людство з голодом у багатьох районах. Я називаю цей п'ятий етап етапом демографічного вибуху й нових технологій і хочу підкреслити, що він, очевидно, відіграє вирішальну роль у виборі подальшого шляху розвитку убік його припинення, тобто загибелі людства й, напевно, всієї біосфери планети, або убік виживання й рішення вартих перед нами драматичних проблем. У другому випадку за п'ятим етапом піде якийсь шостий, у першому .

Вище вже говорилося про хронологічну невизначеність границь між етапами, що в загальному типово для будь-якої періодизації через складності процесів розвитку в природі й суспільстві. Роблячи загальний висновок із усього сказаного, хотілося б підкреслити, що взаємодія між природою й суспільством розвивалося не гармонійно, а дисгармонійно, породжуючи всі екологічні кризи, що підсилювалися. І хоча етапи періодизації називаються по-різному, залежно від провідного технологічного або культурного фактора, що виступав у якості такого на тім або іншому відрізку історії, в основі характеристики всіх етапів лежить саме це уявлення - про зростаючій у ході історії конфлікту природи й суспільства. Хотілося б сподіватися, що ми, нарешті, усвідомивши цей конфлікт і зрозумівши небезпеку, що випливає з її, задумаємося всерйоз над тим, як їх запобігти.

Цікаві статті з розділу

Еколого-економічна оцінка впливу мисливської фауни на агроценози Центрального Придніпров`я
Об’єкти досліджень - мисливська видів птахів, агроценози. Мета роботи - дослідити сучасний стан мисливських видів птахів Центрального Придніпров’я на прикладі Черкаської області: динамік ...

Стан захисту лісів Чернігівської області
Лісова промисловість – одна з найстаріших галузей, яка, займаючись заготівлею, механічною обробкою та хімічною переробкою деревини, виробляє конструкційні матеріали: круглий ліс, вироби з де ...

Моніторинг забруднення підземних вод в районі розташування полігону твердих побутових відходів (полігону промислових відходів)
До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Викликані недалекоглядним, нерозумним, необґрунтова ...