Про історичну урбоекологію

У перші століття н.е. ми поступово починаємо переходити до четвертого етапу, пов'язаному з розширенням ойкумени, освоєнням раніше занедбаних її ділянок, інтенсифікацією виробництва. процес, що почався тоді, триває й дотепер. Грандіозним підсумком майже двохтисячорічного процесу для життя всієї планети, включаючи й життя людського суспільства, з'явилася антропогенна міграція, уживаючи термінологію В.Вернадського, живої й кісткової речовини нашої планети. Звичайно, повною мірою цей підсумок став відчуватися після епохи великих географічних відкриттів і формування капіталістичного виробництва, але джерела лежать у часі, що відстоїть мінімум на півтори тисяч років. Міграція величезних мас людей в епоху великого переселення народів у перші століття н.е. зі своїми породами тварин, зміна навичок землеробської праці під впливом запозичених чужоземних зразків і чужоземних сортів, перевіз товарів на тисячі кілометрів, прикладом чому є знаменитий шовковий шлях у Старому Світлі, обмін технологічними традиціями й поступове створення загального ринку, удосконалення караванних шляхів і сухопутної дорожньої мережі, розвиток морської торгівлі, освоєння мінеральних і біотичних ресурсів відсталих країн європейськими державами і колоніальний переділ миру - всі ці події сприяли антропогенним міграціям хімічних елементів і відриву геохімії від географії, а одночасно й генералізації технологічного процесу. Винахід парового двигуна й поява залізниць, винахід електрики й способів його передачі на далекі відстані підсилили ці наслідки. Впливаючи на природу, людство створювало усе більше й більше уніфіковані ландшафти, порушення природних контрастів при технологічному пресі оберталося забрудненням середовища, що людство початок почувати ще наприкінці минулого століття, але повною мірою зрозуміло, що йому загрожує, тільки зараз. І з усією цією створеною діяльністю людства й нестримно, що розвивається міграцією, елементів відсталої природи й біосфери, наслідку якої ми, видимо, і зараз ще не в змозі повністю оцінити, суспільство вступило в XX в., як мені здається, що представляє собою п'ятий і поки останній етап взаємодії усередині системи «природа-суспільство».

З нашим сторіччям зв'язується нерозривно науково-технічна революція, і це справедливо. Але напевно ця революція важлива не стільки сама по собі, скільки як поштовх до створення й технічного використання нових технологій, з яких застосування атома є найголовнішим, але далеко не єдиним. Що це принесло людству - немає потреби зайвий раз повторювати: фантастичну технічну оснащеність, але й дуже чутливі техногенні катастрофи. Паралельно XX століття принесло людству різкий стрибок чисельності, «демографічний бум», що поряд з військовими, національними конфліктами, порочною ідеологією, що програмує виробництво в тупикових напрямках, зіштовхує людство з голодом у багатьох районах. Я називаю цей п'ятий етап етапом демографічного вибуху й нових технологій і хочу підкреслити, що він, очевидно, відіграє вирішальну роль у виборі подальшого шляху розвитку убік його припинення, тобто загибелі людства й, напевно, всієї біосфери планети, або убік виживання й рішення вартих перед нами драматичних проблем. У другому випадку за п'ятим етапом піде якийсь шостий, у першому .

Вище вже говорилося про хронологічну невизначеність границь між етапами, що в загальному типово для будь-якої періодизації через складності процесів розвитку в природі й суспільстві. Роблячи загальний висновок із усього сказаного, хотілося б підкреслити, що взаємодія між природою й суспільством розвивалося не гармонійно, а дисгармонійно, породжуючи всі екологічні кризи, що підсилювалися. І хоча етапи періодизації називаються по-різному, залежно від провідного технологічного або культурного фактора, що виступав у якості такого на тім або іншому відрізку історії, в основі характеристики всіх етапів лежить саме це уявлення - про зростаючій у ході історії конфлікту природи й суспільства. Хотілося б сподіватися, що ми, нарешті, усвідомивши цей конфлікт і зрозумівши небезпеку, що випливає з її, задумаємося всерйоз над тим, як їх запобігти.

Цікаві статті з розділу

Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...

Екологічний стан Ємільчинського району Житомирської області
На Землі скорочуються ареали і знижується чисельність багатьох видів живих організмів. Багато з них зникає через діяльність людини. У природи ми беремо все необхідне для нашого життя. Ал ...

Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головними споживачами води в державі. Однією ...