Про історичну урбоекологію

Звідси автоматично випливають деяка невизначеність границь міської популяції в порівнянні із сільської, їхня відома розмитість, що відбувається за рахунок залучення в популяцію стороннього контингенту в кожному новому поколінні. Як генетичні бар'єри не виступають у цьому випадку ні географічні бар'єри, ні відсутність матеріалу для тобто достатніх мас людей; як такі бар'єри виступають лише соціальні відносини й мовна приналежність, але, як показує історичний досвід, обоє ці історичні явища як генетичні бар'єри відрізняються проникністю й, отже, не перешкоджають, а сприяють розмитості границь міських популяцій.

У змішання, що утягуються в той же час, всі нові маси населення не концентруються в одній якій-небудь частині популяції, тому що міське розселення сприяє й популяція тому не стабільна не тільки кількісно, але й у якісному відношенні, обновляючи свій склад у кожному поколінні й одночасно в результаті зберігаючи структурну сталість, тобто округлений для даної сукупності обставин рівень інбридингу. Міська популяція - проточний ставок, вода в якому постійно міняється, але обрису берегів зберігаються надовго.

І розміри, і подібна структура міських популяцій, і їхні розмиті границі, мабуть, уперше ввели в біологічну історію людства фактор, що ніколи не діяв раніше в настільки сильному ступені, а саме панміксію. Для будь-якої сільської популяції в силу обмеженості розмірів і замкнутості границь було характерно змішання генетичних характеристик у ході часу в певному напрямку через дрейф генів, самі популяції відрізнялися одна від інший ефектом родоначальника, і лише адаптивно-біологічні процеси створювали на тлі цього популяційного розмаїття групи генетично й фізіологічно однорідних популяцій - рас. Може бути, саме тому адаптивні риси найбільшою мірою типові для найбільше що рано сформувалися первинних рас, які в радянській літературі часто називалися расами першого порядку, а в американської - географічними.

У міських умовах панміксія приглушає дрейф генів, ведучий до диференціації, і послабляє генетичну специфіку будь-якої міської популяції в порівнянні із сусідніми. В остаточному підсумку протягом багатьох поколінь, якщо місто існує досить тривалий час, відбувається якесь вирівнювання біологічних характеристик і антропологічного складу міського населення. Фіксуючи цю загальну тенденцію, одночасно не можна забувати й про те, що, залучаючи постійно людей з боку, місто, консолідуючи своє основне постійне населення, удруге гетерогетизирується за рахунок прибульців, що постійно служить джерелом збурювання в процесах консолідації міського населення. Мова при цьому йде не про фенотипічні зміни, як у попередньому випадку, а про глибинні генетичні процеси.

Напружена наївніше обстановка створюється в будь-якому місті практично з найперших кроків його формування. Цьому сприяють скупченість населення, нагромадження нечистот і викидів, які в ранніх містах досягали величезних розмірів. Звідси легка поява й миттєве поширення різних форм епідемій. Однак подібні вибухи епідеміологічних ситуацій, розріджуючи щільність населення, не міняли сильно його біологічний статус або, вірніше, міняли його непередбаченим образом: адаптивний характер генетичного поліморфізму в людських популяціях зараз навряд чи може викликати які-небудь сумніви, а це означає, що будь-яка інфекція вибивала з міських популяцій якісь гени. Однак процес виникнення інфекцій так складний і залежимо від стількох факторів, у тому числі й випадкових, що пророчити порядок їхнього чергування немає ніякої можливості, чому й була відзначена непередбачуваність змін генетичного складу.

Крім епідеміологічного, є й ще один аспект - сугубо генетичний. Характерне для невеликих замкнутих популяцій нагромадження аномалій виключено внаслідок сказаного, але відкритість міських популяцій створює дорогу для включення аномальних генів з боку. Процеси, очевидно, взаємно врівноважують один одного, навряд чи можна говорити про нагромадження аномалій у міському населенні в порівнянні із сільським, але вони мають до певного ступеня різне походження в місті й серед сільських популяцій.

Останнє, що необхідно відзначити відповідно до згаданого переліку, - психологічна сфера городянина в порівнянні з жителем сільського поселення. Можна думати, що вона ускладнилася, розширився кругозір щодо сфери людських взаємин, сталі розхитуватися якісь стандартні психологічні стереотипи в ході постійно, що інтенсифікувалося спілкування, з'явилося поняття централізованої влади й виробилося певне відношення до неї. Всі ці соціально-психологічні явища вже висвітлювалися в літературі по історичній психології, присвяченої населенню античних і середньовічних міст, хоча неповно.

Цікаві статті з розділу

Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
У сучасному суспільстві зростає важливість не тільки екологічних проблем, але й пов'язаної з ними природоохоронної діяльності, проведеної на підприємствах. Серед існуючих напрямків приро ...

Токсикологічна характеристика забруднюючих речовин води
1. Наведіть стислу токсикологiчну характеристику забруднювачів води та вкажiть їх нормування згідно завдання. 2. Запропонуйте методи очистки від забруднювачів. Оцініть зменшення маси ви ...

Динаміка вилову риби в природних водоймах та вплив екологічних факторів на продуктивність
Актуальність теми. В зв`язку з ростом народонаселення у всьому світі дуже велика увага приділяється проблемі збільшення білкових ресурсів і підвищення біологічної цінності різних харчових пр ...