Про історичну урбоекологію

Але тут відповідно до характеру теми хотілося б зупинитися на формуванні не стільки чисто психологічної, скільки психофізіологічної особливості, а саме сприйняття простору. У статті В. А. Філіна розглядається вплив просторової організації міста на формування варіацій, що відхиляються, зору, але вона має й більше загальний зміст, зачіпаючи, що здається ймовірним, взагалі орієнтацію в просторі й усе з нею зв'язані психологічні структури. Простір хлібороба, скотаря, мисливця, збирача й рибалку відкрито, простір першого городянина закрито, замкнуто вулицями, малогабаритними площами, міськими стінами. Ні ремісник, ні городник, що становили основне працююче населення міста аборигенного походження, не мали часу, щоб надовго відриватися від міського середовища й, як писав поет, «залучити до себе любов простору, почути майбутній заклик». Досить імовірно, що звичка до замкнутого простору поряд з іншими факторами соціально-економічного порядку пояснює ту обставину, що протягом історії городянами ставали більші контингенти сільських жителів, але ми майже не знаємо зворотних прикладів. А створюване замкнутим простором почуття приниженості хіба не відіграє роль додаткового пояснення, коли ми порівнюємо історичний ефект грандіозних селянських воєн і відносно камерне звучання революційних виступів городян?

Все сказане має на меті одне-єдине - показати, що урбоекологія, як і інші області екологічного знання, винятково складна й містить у собі на більш-менш рівних підставах соціальні, біологічні, географічні й навіть психологічні аспекти. Тому, накопичуючи емпіричний матеріал, ми постійно повинні думати про створення загальної концепції, але підходити до її формулюванню всебічно й делікатно, не даючи захопити себе однобічними судженнями. Екологія людини - наука, що формується на стику багатьох наук, урбоекологія не становить виключення, тому й теорія урбоекології повинна опиратися на всю сукупність досягнень різних областей знання.

Рубіж IV-III тисячоріч до н.е. ознаменований величезною подією в історії людства - виникненням міст і організацій міського середовища. Про походження міста й ролі його в історії людської культури написані бібліотеки, але в цілому їхній зміст можна звести до декількох моментів: концентрації населення, концентрації економічного життя й культури, концентрації влади й підтримуючих її структур примуса - армії й міліції, топографічному вибору, організації систем постачання продовольством і комунікацій. Який із цих моментів є найважливішим - нехай сперечаються історики й археологи, нас же цікавить, які аспекти місто й міське середовище вносять у системні взаємини природи й суспільства. Ландшафт і водопостачання є визначальними в місці розташування й топографії міста й навколишньої його дорожньої мережі, тому місто є похідне не тільки соціального життя, але й географічного середовища й вивчення міст займає настільки велике місце в географічної, у тому числі історико-географічної, літературі. Архітектурне обличчя міста багато в чому залежить від доступного будівельного матеріалу. Але ще більше ефект міського середовища в зміні природи, що є сукупністю дії багатьох демографічних, господарських, торговельних, соціальних і культурних факторів. Концентрація активного населення сама по собі створює масштабні збурювання в навколишнім середовищі, будь те середовище соціальна або географічна, однаково. Це окультурення ландшафту, що має часто негативні наслідки, шкідливі в природному відношенні результати несвідомої людської діяльності начебто викиду відходів виробництва або зливання їх у воду, вирубка лісу й чагарникових рослин на паливо, інтенсифікація землеробства, що виснажує ґрунт, інтенсифікація скотарства, що руйнує рослинність, рудники й каменоломні, що залишають на сторіччя величезні ділянки поверхні. Місто Молох увійшло у свідомість європейської культури на рубежі 19 й 20 сторіччя, але по суті місто було Молохом з початку свого виникнення, тільки масштаби його здавалися скромніше й не усвідомлювалися людьми як трагедія.

У той же час не можна не згадати, що багато античних мислителів писали про принадність сільського життя й місті як осередку пороків, римські поети, наприклад Горацій, оспівували близькість до природи. Це означає, що вже люди древнього миру усвідомили якісь пагубні сторони міста не тільки для природи, але й для розвитку особистості, однак не могли застопорити поступального ходу історії, що виявилися у переході до міського життя. Такий перехід, по суті справи, не має кінця, він триває й у цей час, ознаменоване величезним масштабом всі зростаючих міських агломерацій, але сам історично інтенсивний процес способу життя від сільського до міського мав місце в останні тисячоріччя до н.е. і більш-менш стабілізувався, досягши певного рівня, до перших століть або рубежу н.е. Хронологічна границя тут, зрозуміло, умовна, як і у всіх попередніх випадках, і в І й в II тисячоріччях н.е. виникло багато нових міських центрів, але в контексті, що цікавить нас, саме формування міського середовища, починаючи приблизно з рубежу IV-III тисячоріч до н.е. і кінчаючи зазначеним часом рубежу й перших століть н.е., зіграло, на мою думку, роль третього етапу у взаєминах суспільства й природи, загостривши багато хто з попередніх конфліктів і драматизувавши екологічну ситуацію.

Цікаві статті з розділу

Вплив живих організмів на географічну оболонку
В епоху науково-технічного прогресу особливого значення набувають знання про життєві процеси на Землі в цілому. Важливу роль у цих процесах відіграють живі організми. За мільярди років, які ...

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...

Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі
Дипломний проект Мельника В.В. "Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі." Розроблені пропозиції щодо збереження та охорони рідкісних видів рослин Жи ...