Власні дослідження
Добовий вихід шламу: Мш. доб. =851,75/365=2,33(т).
Вихід рідкої фракції:
|
Мq. річн. = |
Qг річн. |
Wг·Wш |
т. | |||
|
Wq·Wг | ||||||
|
Мq. річн. = |
3300,51 |
91 · 68 |
=2448,77 (т). | |||
|
99 · 68 | ||||||
Добовий вихід рідкої фракції: Мq. доб. =2448,77/365=6,71(т).
Визначення кількості субстрату для вермикультивування та його підготовка.
Визначення кількості добавки природних мінералів до субстрату (шламу):
|
Км = |
Мш · Мм |
, |
|
100 |
Мш – річна маса шламу, яка може бути субстратом для черв’яків, т;
Мм – кількість мінеральної добавки (4%).
|
Км = |
851,75·4 |
=34,07 (т). |
|
100 |
Визначення маси субстрату разом з природними мінералами:
Qсм= Мм+Мш.
Qсм= 851,75+34,07=885,82 (т).
Визначення кількості базового субстрату для вермикультивування за сезон:
|
Мбср = |
Qсм ·Кб |
, |
|
100 |
|
Мбср = |
885,82 ·30 |
=265,74 (т). |
|
100 |
Кб – кількість базового субстрату від загальної маси субстрату (30%).
|
Бс = |
Мбср |
, |
|
n |
Цікаві статті з розділу
Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія
як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом
вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані,
необхідні для загальної характ ...
Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ Юрія м. Черкаси на довкілля
Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній
промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з
тим, що продукція молочної галузі займає в ...
Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела.
...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.