Екологічна проблема міста Києва
Перевести транспорт на альтернативні, менш шкідливі види палива готові 91,8% респондентів. На пропозицію провести у Києві акцію "День без машини" погодилися 63,9% опитаних. 24,6% відносяться до такої акції позитивно, але не погоджуються взяти у ній участь, пояснюючи це тим, що багато справ через це прийдеться відкласти і це може призвести до негативних наслідків не лише для них, але і для інших. Також у цей день багатьом прийдеться йти пішки на досить великі відстані. 11,5% віднеслися до акції нейтрально через відсутність автомобілів або з інших причин.
96,7% респондентів вважають необхідним збільшити кількість зелених насаджень у містах і зменшити вирубку лісів, але лише 42,6% з них хоча б раз у житті брав участь у щорічному озелененні нашого міста. 41% опитаних ніколи не брали участь у подібних акціях.
85,25% респондентів ставляться позитивно до Закону України "Про заборону тютюнопаління у громадських місцях", негативно - 6,6% (лише 27% усіх респондентів віком до 18 років), 8,2% ставляться до нього байдуже і продовжують курити там, де і завжди курили.
70,5% опитаних бережно ставляться до водної проблеми і економлять воду, решта ж вважає, що її і так багато. Більшість респондентів, що економлять воду – люди старше 25 років.
На відкрите питання щодо запропонування своїх методів покращення сучасної екологічної ситуації, окрім вже наведених у анкеті, ми отримали такі відповіді:
- написати чітку програму з покращення екологічної ситуації;
- вести активну пропаганду в ЗМІ, розклеювати рекламні плакати, що агітують людей до свідомого піклування про природу;
- запровадити систему штрафів і контролювати її виконання, стежити за порядком у місцях найбільшого скупчення людей;
- за екологію своєї частини довкілля мають нести конкретну відповідальність фірми, заводи, торгові точки, власники ділянок;
- використання біопалива транспортними засобами;
- будівництво підприємств з переробки побутових відходів;
- запровадження жорстких штрафних санкцій до підприємств та громадян, забруднюючих природне середовище;
- реформувати громадський транспорт: збільшити кількість тролейбусів, трамвайних маршрутів, відмінити маршрутки;
- будувати очисні споруди, парки та сквери;
- винести заводи та фабрики за межі міста;
- замість пластикових пляшок використовувати скляні;
- пересадити автомобілістів на велосипеди;
- частіше влаштовувати "суботники";
З усього вище зазначеного можна зробити висновок, що більшість киян дійсно усвідомлює стан екології рідного міста, знають що необхідно робити для його покращення, але нажаль в більшості випадках це залишається лише на теорії. Більшість людей вважає, що особисто вони нічого зробити не можуть. Наша гіпотеза виявилася частково справедливою, адже на практиці складається враження, що людям дійсно байдуже.
Отже кияни ще не готові до активної боротьби за чистоту міста, але ми сподіваємось, що наша анкета змусила їх про це задуматись. Методи виходу з екологічної кризи є, головне стимулювати населення подбати про природу, а отже і про себе і своїх нащадків.
Цікаві статті з розділу
Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ Юрія м. Черкаси на довкілля
Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній
промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з
тим, що продукція молочної галузі займає в ...
Фізико-географічна характеристика басейну
Сумська
область розташована у північно - східній частині України. На півночі та сході
межує з Брянською, Курською, та Бєлградською областями Росії, на південному
сході - з Харківською, на півдні - ...
Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.