Екологічна проблема міста Києва
Право на сприятливе середовище можна віднести до особистих прав кожної людини, громадянина. Але його створення супроводжується виробництвом певних гарантій, які забезпечують дотримання і стимулювання реалізації правил як громадян так і держави. В Києві для забезпечення сприятливого, чистого середовища найбільш ефективними, значущими гарантіями є сама участь громадян в екологічних заходах, обговоренні екологічних питаннь, звернення до державних органів влади. А це неможливо без зміни самої свідомості громадян, переоцінці їх цінностей, розумінні суті і глибини екологічної проблеми, відповідальної участі кожного громадянина у їх вирішенні .
Київ вже давно є одним з найбільш екологічно забруднених міст України. Щож думають самі мешканці про ситуацію, яка нависла над рідним містом? Відповідь на це питання ми сподіваємося отримати в ході соціологічного опитування.
Отже мета нашого дослідження – аналіз та оцінка екологічної ситуації в Києві очима його мешканців та їх відношення до цієї проблеми.
Об’єкт дослідження – люди різної вікової категорії.
Предмет дослідження – їх відношення до екологічної проблеми та її оцінка.
Гіпотеза: нажаль велика частина населення Києва залишається байдужою до екологічної проблеми рідного міста.
Ми плануємо опитати 50 людей різної вікової категорії і різної статі, щоб на їх основі зробити висновок про загальну картину по місту Києву. В ході дослідження ми хочемо порівняти ставлення людей до проблеми з їх конкретною участю у боротьбі з нею.
Ниже наведений перелік питань нашої анкети.
У результаті нашого анкетування було опитано 61 респондент.
За віковою категорією вони розбилися наступним чином:
- до 18 років – 24,6%
- 18-25 років – 45,9 %
- 25-45 років – 13,1 %
- більше 45 років – 16,4%
Серед респондентів було опитано 52,5% чоловіків та 47,5% жінок. За видом діяльності картина виглядає таким чином:
- школярі – 14,8%
- студенти – 49,2%
- працюють – 29,5%
- тимчасово непрацюють – 3,25%
- пенсіонери – 3,25%
60,6% опитаних вважають екологічну ситуацію у Києві поганою, 16,4% - катастрофічною, 14,8% - нормальною, 6,6% - вагаються з відповіддю і 1,6% вважають її хорошою (лише 6,25% усіх респондентів віком до 18 років).
91,8% респондентів все ж таки не влаштовує екологічна ситуація нашого міста, 6,6% опитаних вона влаштовує(тільки 20% школярів) і 1,6% виявилися байдужими до цього питання. 96,72% вважають за необхідне впровадження спеціальних програм. Але, не дивлячись на таку правильну оцінку екологічної ситуації, лише 19,67% тих, кого екологічна ситуація не влаштовує, і 23% тих, хто вважає необхідним введення спеціальних програм, погодилися б сплачувати додатковий податок на екологію. Решта ж вважає, що вони не дійдуть до пункту свого призначення. Це свідчить про низький рівень довіри до нашої влади. Всього ж сплачувати податок погодились 23% опитаних, серед яких і ті, кого влаштовує екологічна ситуація нашого міста. Також лише 41% з тих, кого не влаштовує екологічна ситуація нашого міста, хоча б раз брали участь у загальному прибиранні вулиць Києва. 23% опитаних ні разу не брали участь у прибиранні міста, не погоджуються сплачувати податки, але все ж таки ситуація з екологією їх не влаштовує.
82% опитаних вважають, що у Києві необхідно збільшити кількість смітників на вулицях, проте 18% притримуються іншої думки, вважаючи їх кількість достатньою.
На запитання про фактори забруднення більшість респондентів не змогли дати однозначної відповіді і вибрати 1 варіант, стверджуючи, що вони всі дуже сильно шкодять екології нашого міста. Тому рейтинг факторів забруднення, що переважають у нашому місті, склався таким чином: 67,21% респондентів вважають, що одним з найбільших забрудників є транспорт, 60,7% віддали свій голос за побутові відходи, 55,7% - за відходи підприємств. За виробничі аварії проголосувало 9,84% опитаних, і 6,56% вважають, що є ще й інші вагомі забрудники.
88,5% опитаних вважають,що необхідно замінити поліетиленові пакети на паперові, оскільки вони є екологічно чистими і піддіються утилізації. Решта притримується протилежної думки. 90,2% впевнені, що необхідно ввести окремі контейнери для сортування сміття, оскільки це сприяє зменшенню відходів, але лише 32,8% з них здають вторинну сировину(склотару, макулутуру), тобто тільки вони дійсно готові до таких нововведень, оскільки розуміють важливість такого сортування. А 9,8% вважають введення контейнерів пустою тратою часу, 47,5% ніколи у житті не здавали вторинну сировину.
Цікаві статті з розділу
Вплив природних та соціально-економічних умов на екологічний стан рослинної продукції Борівського району Харківської області
В сучасних економічних умовах Борівський район Харківської області тяжіє до аграрно-промислової господарської спеціалізації. Це, з одного боку, зумовлено історичними традиціями, які ґрунтуються на вис ...
Вміст важких металів у деяких промислових рибах верхів'я Кременчуцького водосховища
Серед забруднюючих речовин на одне з перших місць останній
час вийшли важкі метали. Це зумовлено екстенсивним розвитком промислового
виробництва, хімізацією сільського господарства, які вист ...
Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець
Серед розчинних
речовин, що потрапляють в океан із суші, велике значення для мешканців водного
середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але й органічні
залишки. Винесення в ...