Стратегічні вектори управління еколого-соціо-економічною системою регіону

• часткового відновлювання (не відновлювання), яке характеризується беззворотнім порушенням рівноваги.

Доведено, що за можливість користуватися природними ресурсами регіону між різними природокористувачами відбувається конкурентна "боротьба" найрізноманітніших інтересів, яка іноді призводить до виникнення конфліктів. Рівень конфліктності природокористування регіону було визначено за допомогою системного підходу, який включає збір, обробку формалізацію інформації про стан еколого-економічної системи регіону, а також аналіз взаємозв'язків, які виникають між об'єктами та суб'єктами природокористування, накопичення та інтерпретація їх в графічній формі за допомогою сучасних геоінформаційних систем і сучасних інформаційних технологій. Території Південного регіону України розподілені на зони різного рівня конфліктності, а звідси і різного рівня еколого-економічного ризику.

В основу розробки еколого-збалансованої стратегії управління біосоціоекономічною системою регіону покладено концептуальні положення:

• забезпечення комплексного й еколого-безпечного використання природно-ресурсного потенціалу регіону для потреб різних галузей економіки;

• вирішення конфлікту інтересів у сфері природокористування регіону на основі реалізації пріоритетності моделі компромісів;

• передбачення покрокової стратегії, заходів щодо поступового зниження антропогенного і техногенного навантаження на навколишнє природне середовище;

• забезпечення таких умов функціонування еколого-економічної системи регіону, при яких будь-який антропогенний і техногенний тиск на навколишнє середовище буде супроводжуватися з боку навколишнього природного середовища реакцією адаптації (виникнення локальних порушень рівноваги) або реакцією відновлення (самовідновлення), коли еколого-економічна система може повернутися у свій початковий стан;

• тісний взаємозв'язок та гармонізація між розвитком трьох підсистем: економічної, соціальної і екологічної - та оптимізацією природокористування і поліпшенням екологічної ситуації в регіоні;

• забезпечення рівноваги еколого-економічної системи в межах регламентованих норм шляхом дотримання екологічних критеріїв і вимог;

• передбачення комплексу заходів щодо радикального оздоровлення екологічно депресивних територій.

Основними фундаментальними принципами еколого-збалансованого природокористування є:

• збереження навколишнього природного середовища та його ресурсного потенціалу, враховуючи поліфункціональний статус територій регіону;

• охорона особливо цінних природних ресурсів і природних об'єктів;

• екологізація просторової політики регіону (розробка відповідної законодавчо-нормативної бази для запровадження пільгової податкової, кредитної, страхової, митної та цінової політики в процесі вирішення екологічних, соціальних та ресурсних проблем регіону);

• екологізація виробничих процесів (впровадження ресурсозберігаючих, мало- і безвідходних технологій в галузі економіки регіону);

• забезпечення належного рівня ресурсно-екологічної безпеки шляхом зниження ризиків негативних явищ в процесі природокористування і впливу виробничої діяльності на навколишнє середовище.

Цікаві статті з розділу

Еколого-ландшафтні особливості Кордівки (м. Чернігів)
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...

Екологічна система
Тема реферату «Екологічна система» з дисципліни «Основи загальної екології». Екологія (від грец. ойкос (еко) – будинок, житло, логос. – навчання) – це наука про умови існування живих орган ...

Охорона навколишнього природного середовища й екологічна безпека
Охорона навколишнього природного середовища - це сукупність заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання й відтворення природних ресурсів і космічного простору в інтересах л ...