Алергенна флора й захворюваність полинозом в світовому просторі

В Австрії, за дослідженнях повітряного басейну в окрузі Каринтія, виявлена залежність концентрації пилка рослин від сезону вегетації й висоти рослин. Як правило, переважала Pіcea (11, 14%), Betula (69%) і Pіnus (22,45%). Максимум пилка Pіcea припадає на березень-червень, Corylus - березень, Populus, Betula і Pіnus - на кінець квітня. У той же час пилок трав домінував із травня до червня [10, 21].

У повітрі Тіролю циркулював пилок 15 пологів алергенних рослин. Період вегетації у високогірній місцевості настає пізніше, ніж на рівнині [18]. Концентрація пилка в гірських районах Зальцбурга значно нижче, ніж на рівнинних територіях, її максимум наступає пізніше й триває в більше короткий час [18]. Багаторічні спостереження за змістом пилка в атмосфері Відня свідчать про провідну роль Poaceae, Betula і Ambrosіa в етіології полинозів [19].

У Швейцарії, крім вищезгаданих груп рослин, важливу роль в етіології полиноза грає знову виявлена в зразках пилок Ambrosіa, що втримується в повітрі із червня аж до вересня [24].

У Середземномор'я, що відрізняється більше теплим кліматом, розмаїтість алергенних рослин переважна, ніж в інших регіонах Європи. Тут характерні представники таких груп, як Oleaceae, Pіnus, Quercus, Plantanus, Parіetarіa, Poaceae Artemіsіa, Chenopodіaceae і ін.

У Греції важливими алергенними таксонами були Poaceae, Olea і Parіetarіa. [18].

У Португалії виявлено більше 30 різних видів алергенних рослин. Багаторічні спостереження за концентрацією пилка в повітрі Коїмбра виявили, що найбільша її концентрація відзначена у весняно-літній сезон, найменша - у грудні. Узимку домінував пилок дерев, а із травня по вересень - трав. Пилок Poaceae відзначалася в березні, а Із січні й квітні-травні [18, 24].

В Україні важливими в алергенному відношенні є: у березні-травні - Platanus, Pіnus, Quercus, Oleaceae, червні - Oleaceae, Pіnus, Plantago, Parіetarіa і Poaceae, а також впродовж літа й осіни - Artemіsіa, Chenopodіaceae, Poaceae [25]. Характерно, що для середньої смуги України є ще два періоди цвітіння інших рослин, що викликають полиноз. Із середини червня по кінець липня цвітуть злаки (у тому числі дикі, котрими засаджені в нас всі газони і які ростуть на всіх лугах і полях у середній смузі).

У регіонах середньої смуги й більше південних, ніж Київський, полиноз викликає ще й цвітіння бур'янистих трав, що наступає наприкінці липня, і пік його доводиться на початок вересня (полинь, лобода, а на Одещині й більше південних регіонах - амброзія).

Чому саме ці три групи рослин, а не всі існуючі рослини на світі викликають полиноз? Для того щоб стати причиною розвитку алергії, пилок повинна мати зовсім певні властивості. Якщо величина пилка більше 50 мікронів, то вона не може проникнути глибоко, навіть потрапивши на слизувату оболонку дихальних шляхів. Дуже дрібний пилок (менше 20 мікрон) як вдихується, так і видихається, не осаджуючись на слизуватій оболонці. А от у розміри від 20 до 50 мікронів попадає пилок рослин, про які ми говорили вище, тобто дерев: берези, вільхи, ліщини, дуба, ясена, клена; злакових рослин: тимофіївки, овсяниці, мітлиці й інших бур'янів.

З погляду впливу екологічних умов на алергійну захворюваність населення можна підрозділити забруднювачі навколишнього середовища на природні й антропогенні. Однак такий розподіл досить умовно, тому що, наприклад, багато промислових алергенів формуються в процесі переробки природної сировини (це стосується й ряду лікарських препаратів). Синтезовані лікарські засоби також за певних умов сенсибілізують організм або стають причиною псевдо алергенних реакцій, надзвичайно подібних по клінічних проявах із щирими алергійними.

Цікаві статті з розділу

Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі
Дипломний проект Мельника В.В. "Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі." Розроблені пропозиції щодо збереження та охорони рідкісних видів рослин Жи ...

Актуальні проблеми у сфері екологічної безпеки
Екологія сьогодні набуває значення наукової основи організації раціонального природокористування. Нині вона визначається як вчення про взаємодію живих організмів з навколишнім середовищем (д ...

Ландшафтно-екологічна основа Києва
Актуальність. Місто – це антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну від сіл ...