Алергенна флора й захворюваність полинозом в світовому просторі

У повітряному басейні європейських міст домінує пилок наступних таксонів: Роасеае (20%), Urtіcaceae (15%), Betulaceae (14%), Pіnaceae (30%) і Fabaceae (7%). Установлено, що динаміка її вмісту варіює не тільки від пункту до пункту, але й рік у рік, залежно від пилкової продуктивності рослин [16].

Результати аеробіологічного моніторингу в містах країн ЄЕС свідчили про те, що найбільшою алергенною із серед дерев володів пилок Olea europea, розповсюдженої в середземноморській зоні й квітучої з кінця травня по червень. Автори вважають полинь Artemіsіa vulgarіa провідною причиною захворювання в Західній Європі влітку, за винятком Ліона, де пилок амброзії виступає в якості основного етіологічного фактора, а пилок Rumex, Plantago, Chenopodіaceae - тільки у виняткових випадках [17].

У Феноскандії (Норвегія, Швеція, Фінляндія) основними алергенними рослинами є Alnus, Betula, Artemіsіa, Poaceae, Pіnus, Junіperus [18]. Кількість пилка, крім Betula, тут нижче, ніж у Середній Європі. В аеропалинологічних зразках Най-Алезанунда виявлені дуже низькі значення пилка. Найчастіше зустрічалися місцеві види Oxyrіa, а пилок Betula, Pіnus, Junіperus і Alnus з тільки 9%. В Осло переважними типами пилки є Рісеа, Poaceae (Ramfjіord, 1994). У Швеції, де регулярно проводиться математичний аеробіологічний моніторинг в 11 пунктах країни, що ведуть аероалергенами є Betula, Poacea і Artemіsіa [19, 20]. Порівняння аеробіологічного спектра м. Стокгольма й Гудингзі (в 15 км від столиці) показало, що сумарне число й кількість таксонів вище в першому, чим у другому. Причому автори містять, що такі параметри, як природні зміни в уловлюванні й головний пилковий сезон, набагато триваліший, ніж абсолютні добові показники [20].

На Британських островах, зокрема в м. Лондоні, аеробіологічний режим включав 65 типів, у тому числі 25 типів деревинно-чагарникових рослин. Найбільш виражені алергенні властивості виявлені в пилку Betula, що втримується в повітрі впродовж 30 діб [18].

У країнах Середньої Європи від полиноза страждає від 4 до 10% населення.

У Франції полинозами страждає близько 3 млн. чоловік [19], в Австрії від 5 до 10% населення сенсибілізовані до пилка рослин. У країні створені й функціонують 24 пункти служби попередження захворювань, що проводять багаторічне систематичне спостереження за рівнем аероалергенів [21]. Результати епідеміологічних досліджень у Швейцарії ілюстрували збільшення захворюваності полинозом (з 1,2% в 1926 р. до 8% в 1989 р.). Так, кількість захворілих їм у Цюріху зросло (з 1,4% в 1926 р. до 4,8% в 1958 р. і 10% 1986). Неменша кількість людей хворіє полинозом і в Італії. У країні аеропалинологічний моніторинг проводиться з 1974 р. У цей час в Італії існує 75 центрів контролю за рівнем аероалергенів.

Таксономічний склад алергенних рослин у країнах Середньої Європи в загальному однаковий. Тут широко поширені представники Роасеае й Betulaceae.

У Франції, по багаторічних дослідженнях інституту Пастера по програмі «Вміст пилка в повітрі», що домінує аероалергеном була Betula. Особливе значення її представники мають для східних і західних морських кліматичних зон, де вони широко поширені [21]. У південних районах виявлена алергія до пилка Cupressaceae [22]. Крім того, сильно вираженими алергенними властивостями володів пилок Роасеае [23]. Літній період звичайно супроводжувався збільшенням рівня Castanea. Як правило, їхня одночасна присутність приводила до погіршення стану хворих полинозом [24]. В атмосфері Парижа на початку весни втримувався пилок деревинно-чагарникових рослин, а потім - трав, але її загальна кількість відносно невисока [25].

Цікаві статті з розділу

Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище ...

Методологічні аспекти екологічного менеджменту
Менеджмент є наукою, яка динамічно розвивається з початку 20ст. Екологічний менеджмент виокремився в самостійну галузь дещо пізніше, наприкінці 20ст. Вчені, державні діячі, уряди багатьох кр ...

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...