Історія дослідження природних компонентів та об’єктів заповідника «кам’яні могили»

Свої міркування, які торкаються важливих сторін структурно-функціональної цілісності, переважно фітосистем охоронної зони «Кам’яних Могил» автори статті ставлять в ряд першого приближення до вирішення вельми важкої задачі по екологічній оптимізації цієї зони.

Шаталов Н. Н., автор статті «Тектонічна позиція масива гранітів «Кам’яні Могили» [27], зазначав, що масив гранітів «Кам’яні Могили» здавна привертають до себе увагу геологів, у зв’язку з унікальною геоморфологічною вираженістю у рельєфі, тектонічним положенням, складом і рудоносністю гранітів. Кам’яномогильний масив розташований в центральній частині Приазовського блоку Українського щита. В морфологічному відношенні район представляє собою хвилясту рівнину, яка полого нахилена в південному напрямку.

З моменту впровадження і до нашого часу граніти масиву «Кам’яні Могили» піддалися денудації на величину, яка складає приблизно 3-5 км.

Ряд дослідників Приазов’я відносять Кам’яномогильні граніти до нижнього протирозою, структурно і генетично пов’язуючи їх утворення з ранньопротерозойскими породами західноприазовського граносієнітного комплексу, виходи якого відомі у вигляді крупних Кальміус-Єланчикського, Південно-Кальчикського і Октябрського плутонів. На структурний зв’язок гранітів кам’яномогильного типу з плутонами граносієнитів, зокрема, вказували І.Д. Царовський, П.С. Карамзин та інші дослідники.

Однак далеко не всі дослідники, в тому числі і автор статті, розділяють вказану точку зору на природу гранітів кам’яномогильного типу і порід гранитосієнітного комплексу Приазов’я. Основою для цього служать нові, накопленні лише до нашого часу, структурно - геологічні, зростаючі і металогенні данні.

В гранитах «Кам’яних Могил» присутні системи як тектонічних, так і контракційних тріщин. Найбільш повну в масиві гранитів розвиненні системи тріщин прокольного, північно-західного (290-320°) та поперечного, північно-східного (24-45°) простягання. До них приурочена максимальна кількість лейкократових жил. Довжина цих тріщин сотні метрів, поверхні їх хвилясті, іноді з штрихами сковзання.

Таким чином, зазначає дослідник, для масива гранитів «Кам’яні Могили» установленні наступні закономірності :

тектонічна позиція масива визначається приуроченістю його до західного крила Центральноприазовської синкленали.

масив приурочений до вузла перетину унаслідуваних і довго живучих розломів північно-західного напрямку з розломами північно-східного, субмеридіального та субширотного простягання, при ведучій ролі першого.

тріщинна тектоніка масива переважно є унаслідуваною. Контракціонні і тектонічні тріщини орієнтовані по діагональному і ортогональному напрямкам. К тріщинам приурочено дайки аплітів, онгонітів, пегматитів і жил кварцу з різною рідкоземельно - рідкоментальною акцесорною мінералізацією.

заповідник екологічний охорона

Цікаві статті з розділу

Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
Актуальність: Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей господарства, що характеризує економічний потенціал держави. Підвищення ефективності будівництва передбачає, насамперед, ...

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...

Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець
Серед розчинних речовин, що потрапляють в океан із суші, велике значення для мешканців водного середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але й органічні залишки. Винесення в ...