Історія дослідження природних компонентів та об’єктів заповідника «кам’яні могили»

Незважаючи на помітне збільшення публікацій з проблем зоології у «Кам’яних Могилах», кількість їх значно поступається обсягу ботанічних робіт. Крім того, є ще багато таксономічних тварин, які до нашого часу не були охоплені науковими дослідженнями.

Стаття «Земноводні та плазуни заповідника «Кам’яні Могили» Котенко Т.І. [13] дає зробити висновок, що на сьогодні видовий склад герпетофауни «Кам’яних Могил» бідний та помітно уступає багатьом іншим заповідникам. Тут мешкають 2 види земноводних (18% від числа видів амфібій в степній зоні України чи 11% - від загального числа видів цієї групи в Україні) та 4 види плазунів (відповідно 25 чи 20%). Обидва види земноводних - найпростіші, багаточисельні, широко розповсюдженні та невибагливі амфібії нашої фауни. Вужи також широко розповсюджені види та найбільш багаточисельні на Україні змії. Вони також тим чи іншим чином зв’язані з водою та є по суті інтразональними елементами фауни. Та лише 2 види-прутка ящірка і степова гадюка (точніше, саме ті підвиди, які мешкають у заповіднику) - є справжніми степовими елементами.

Зникнення на території заповідника за останні 20 років двох рідкісних видів змій є, по-видимому, наслідком погіршення кормової бази, винищення частини особин туристами та домашніми тваринами, загибелі їх під колесами автотранспорту та інше. Для покращення стану заповідної екосистеми та підвищення її саморегуляційної функції необхідно максимально, на скільки це дозволяє місцевість, розширити територію заповідника «Кам’яні Могили».

Мартинов В.В. у своїй праці «Пластинчастовусі жуки (Coleoptera, Scarabaeidae) заповідника «Кам’яні Могили» [18] відзначив, що на сьогодні заповідник «Кам’яні Могили» має найбільший видовий склад серед усіх заповідників Південно-Східної України. Тільки на території заповідника відмічені для території Донбаса такі види як Onthophaqu slucidus (Sturm.), Aphodius rotundangulus Reit. В той же час звертає на себе увагу відсутність таких типових степових родів як Gymnopleurus та Scarabaeus, рідкість-Sisyphus.

Такі спеціалісти, як Ткаченко В.С., Андрієнко Т.Л., Прядко Є.І та Сиренко В.А. у дослідженні «Оптимізація структурно-функціональної цілісності охоронної зони заповідника «Кам’яні Могили» [25] зазначали, що заповідник відчуває вплив антропогенного фонового (хімічне забруднення вод та повітря, викиди промислових підприємств) та локального (використання добрив, пестицидів, меліоративні заходи та ін.) характеру. У зв’язку з цим, було б вельми важливо реалізовувати потенціальні можливості по локалізації, ослабленню, а по можливості і оптимізації природного середовища, виділеної навколо заповідної ділянки охоронної зони. По ряду характеристик, вона повинна забезпечувати захист природних комплексів заповідника від несприятливого впливу господарської діяльності на прилеглих територіях, зняти рекреаційні навантаження на еталонну територію та компенсувати неповночленність екосистем, які знаходяться на відносно невеликій площі заповідника. Фактично, задачі по вибору конфігурації, , визначенню загальної площі охоронної зони і включення її в склад тих чи інших ландшафтних структур зводяться до складних проблем екологічної оптимізації навколишніх територій та представляють собою ціленаправлену структуризацію з метою забезпечення екотонного переходу від заповідного ядра до сильно видозмінених в біотичному відношенні агроландшафтам.

На сьогодні, навколо заповідної ділянки виділена охоронна зона загальною площею 1384,4 га, що в 3,7 раз перевищує площу заповідного ядра (377,6 га).

Переслідуючи цілі оптимізації охоронної зони та збереження структурно-функціональної цілісності біоценозів, які охороняються, шляхом збільшення екологічної ємності, необхідно знизити господарський та рекреаційний вплив на ділянки, що сильно контрастують зі степовими і каменисто-степовими екотопами; створити в охоронній зоні спеціальні захисні сівозміни зі значною участю площ багаторічних кормових трав. Найбільш ідеальним рішенням збереження екологічної рівноваги у межах заповідника є створення тут заказників.

Цікаві статті з розділу

Проектування безвідходного виробництва з використанням біоконверсійних технологій утилізації відходів тваринництва
Біотехнологія – напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів, систем і організмів в різних галузях людської діяльності (сільське господарс ...

Техногенні катастрофи, як фактор загрози біорізноманіттю
П`ять тисячоліть тому, коли з'явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера — сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи т ...

Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...