Екотоксикологічна оцінка процесів міграції та трансформації залишків трифлураліну в системі ґрунт лікарські рослини
Таблиця 3.5 Вміст трифлураліну в органах лікарських рослин, які є сировиною для лікарської промисловості, мкг/кг сухої речовини
|
Назва рослини |
Органи рослини, що є лікарською сировиною |
Концентрація трифлураліну, мкг/кг сухої речовини |
|
Нагідки лікарські |
Квітки |
51,2±2,2 |
|
Астрагал шерстистоквітковий |
Стебла й листки |
21,1±0,3 |
|
Ехінацея пурпурова |
Стебла й листки |
45,2±0,2 |
|
Корені й кореневища |
113,8±0,8 | |
|
Розторопша плямиста |
Насіння |
0,3±0,3 |
|
Валеріана лікарська |
Корені й кореневища |
100,2±0,1 |
|
Оман високий |
Корені й кореневища |
4,0±1,0 |
|
Шоломниця байкальська |
Корені й кореневища |
4,3±1,2 |
|
Стебла й листки |
Не виявлено |
Проводили порівняння процесів накопичення трифлураліну різними вегетативними органами лікарських рослин протягом вегетаційного періоду (табл. 3.6). Відмічено динаміку накопичення трифлураліну кореневою частиною розторопші плямистої 1 р.в. до 2,4 разів та оману високого 2 р.в. до 97 разів, тоді як у астрагала шерстистоквіткового і валеріани лікарської відбувалося зниження вмісту даного токсиканта до незначних кількостей як у надземній, так і підземній частині рослини.
Таблиця 3.6 Накопичення трифлураліну лікарськими рослинами протягом вегетаційного періоду, мкг/кг сухої речовини
|
Назва рослини |
Частина рослини |
Концентрація трифлураліну, мкг/кг | |
|
1 відбір* |
2 відбір** | ||
|
Астрагал шерстистоквітковий 1 р.в. |
надземна |
21,1±0,3 |
1,6±0,8 |
|
корінь |
10,3±0,3 |
1,0±0,5 | |
|
Розторопша плямиста 1 р.в. |
насіння |
15,5±0,3 |
не виявлено |
|
корінь |
43,3±0,3 |
102,8±1,8 | |
|
Оман високий 2 р.в. |
надземна |
12,5±0,4 |
1,3±1,2 |
|
корінь |
4,0±1,0 |
389,2±1,3 | |
|
Валеріана лікарська 2 р.в. |
надземна |
5,9±0,2 |
0,2±0,1 |
|
корінь |
100,2±0,1 |
13,0±0,5 | |
Цікаві статті з розділу
Аналіз еколого-економічної ефективності використання природоохоронних заходів в області охорони атмосферного повітря та поверхневих вод
Проблема охорони навколишнього середовища продовжує залишатись однією з
найбільш складних у глобальному аспекті. Особливо гострою вона є у регіонах з
високим промисловим потенціалом, де в на ...
Актуальні проблеми у сфері екологічної безпеки
Екологія сьогодні набуває значення наукової основи організації раціонального
природокористування. Нині вона визначається як вчення про взаємодію живих
організмів з навколишнім середовищем (д ...
Дослідження соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському районі
Метою
курсової роботи є аналіз соціоекологічної системи свинокомплексу в Баштанському
районі. Для досягнення мети було розроблено карту-схему території розташування
екосистеми, обгрунтовано ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.