Основні джерела забруднення навколишнього середовища Ємільчинського району
Доведена пряма кореляція між концентрацією бензпірену в повітрі і смертністю від раку легенів. Взагалі смертність від раку легенів серед мешканців міст вдвічі більша, ніж серед мешканців села. 3 тих елементів, які забруднюють повітря, виникненню раку легенів крім бензпірену сприяють молібден, арсен, цинк, ванадій і кадмій. У відпрацьованих газах автомобілів постійно присутній також свинець, внаслідок чого у крові у водіїв і пасажирів знаходять його кіль-кість, шкідливу для здоров'я. Чим більше свинцю в повітрі, тим більше його в крові, і це веде до зниження активності ферментів, що беруть участь у насиченні крові киснем, і до порушення обмінних процесів в організмі.
Атмосфера є опорою для польоту живих організмів, простором для функціонування авіації та космічних кораблів.
Найбільш поширеними забруднювачами атмосфери є: оксид вуглецю, діоксин сірки, оксид азоту, вуглеводні та пил.
До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать:
1 Теплове та енергетичне устаткування;
2 Промислові підприємства;
3 Сільське господарство;
4 Всі види транспорту.
У свою чергу ці джерела розподіляють на стаціонарні та пересувні. Викиди від них надходять в атмосферу у вигляді газоподібних, рідких або твердих речовин. Негативні наслідки антропогенного впливу на атмосферу характеризуються:
1 Підвищенням концентрації СО і СО2;
2 Надходженням до атмосфери сполук сірки;
3 Надходженням малих газових сполук (фреонів, сполук азоту), сполук хлору і фтору;
4 Надходженням додаткового тепла і енергії в атмосферу.
Загальна кількість шкідливих викидів у повітря зростає в міру розвитку продуктивних сил суспільства. Підраховано, що у загальному обсязі викидів, що забруднюють атмосферу, частка промислових підприємств становить 60%, енергетичних установок - 27%. Наприклад, виробіток 1млн. кВт - год. електроенергії на тепловій електростанції супроводжується викидом у повітря 10т золи і 15т сірчаного газу,виплавка 1тис. т сталі - майже 40 т пилу, 30 т сірчаного газу і 100 т оксиду вуглецю, при виробництві 1 тис. т сірчаної чи азотної кислоти - до 20 т оксидів азоту і сірчаного газу.
Особливо потужні викиди пилу до атмосфери потрапляють під час масових вибухів. Підраховано, що при середніх за розмірами вибухах та рудних кар’єрах у повітря одноразово викидається, причому на значну висоту, до 100 - 200т пилу. При перфораторному бурінні без промивки, що приводиться в основному для вторинного дроблення негабаритів, інтенсивність пиловиділення становить до 190 мг/с. Слід також відмітити, що при вибухових роботах, особливо при масових вибухах, у повітря надходить значна кількість газоподібних продуктів, заряди яких нерідко сягають тисячі тонн. Шкідливі гази викидаються на значну - до 200 - 300 м - висоту і поширюються далеко за межі контуру кар’єра. Так, в залежності від місця взяття проб, концентрація забруднюючих речовин після масового вибуху становить: на уступі - 0,06% чадного газу і 0,65% двоокису вуглецю, в траншеї відповідно 0,15 і 0,85, за бортом кар’єра - 0,065 і 0, 40%. В усіх місцях виявлено сліди двооксиду азоту. При цьому тривалість зниження концентрації чадного газу до гранично допустимих норм становила від 2 до 14 днів [ 17].
Суттєвим джерелом пило газових забруднень повітря є відвали порід, де відбуваються процеси ерозії, окислення та горіння. Наприклад, у порідних відвалах вугільних шахт міститься 5 - 20% вугілля, до 10% піриту, 5% і більше сірки. Внаслідок самозаймання відвалів об’єм «пожежних» газів сягає 180 куб. м/год.з 1 кв.м поверхні відвалу, що горить. При цьому, якщо поверхневі вогнища швидко зникають після припинення експлуатації відвалів, то горіння всередині відвалів триває протягом 7 - 12 років.
У містах швидко зростає кількість захворювань на кон'юнктивіт, екзему, фарингіт, ларингіт внаслідок забруднення атмосфери оксидом вуглецю, оксидами азоту, аміаком, вуглеводнями, сірчистим газом, формальдегідом, фторидами, аерозолями сірчаної кислоти, поверхнево-активними речовинами тощо, які викликають отруєння, а, крім того, знижують імунобіологічні властивості організму.
Оксиди азоту викликають подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і в тяжких випадках можуть призвести до смерті внаслідок набряку легенів. У Великобританії в результаті забруднення повітря сірчистим газом і оксидами азоту щорічно вмирає від бронхіту понад 30 тис, чоловік, Захворюваність на пневмонію, інфаркт міокарда, алергічні хвороби, зокрема бронхіальну астму, також пов'язана із забрудненням повітря [8].
Отже, охорона навколишнього середовища залежить від соціально - економічних умов, від того, як суспільство дбає про людину, про її здоров’я, поліпшення умов праці й відпочинку. Сучасна наука розробила ряд ефективних заходів щодо охорони атмосферного повітря, що дає всі підстави сподіватися на позитивне розв’язання даних питань у недалекому майбутньому [ 17].
Цікаві статті з розділу
Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене
вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з
природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-еконо ...
Актуальні проблеми поводження з твердими побутовими відходами на території Львівської області
Сучасна історія місцевого самоврядування в Україні характеризується
тим, що перейшла від бюрократичної радянської “піраміди" влади до сучасних
принципів територіальної організації влади ...
Вплив діяльності ЗАТ Житомирський м’ясокомбінат на атмосферне середовище
Повітря,
вода, сонячна енергія, якісна їжа - це все першонеобхідні компоненти
нормального існування людини на нашій планеті. Без їжі людина може
прожити" місяць, без води - тиждень, а ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.