Основні джерела забруднення навколишнього середовища Ємільчинського району
З погляду використання і охорони водних ресурсів виробнича діяльність господарських об'єктів характеризується:
загальним попитом на воду - сумою забору свіжої води з природних об'єктів, залученої в оборотні системи водопостачання;
водовідведенням - скидом стічних, дренажних, колекторних, шахтних та інших вод у водні об'єкти;
безповоротним водоспоживанням - різницею між забором води і водовідведенням (до безповоротних втрат води відносяться втрати води при транспортуванні, на додаткове випаровування з поверхні водосховищ і ставків, фільтрацію в каналах тощо);
обсягами скиду забруднень - величиною контрольованих компонентів забруднюючих речовин у стічних водах;
тепловим забрудненням - кількістю тепла, що скидається у водний об'єкт, який визначається за витратою скидних вод і підвищенням їх температури порівняно до температури води, яка забирається.
Водоспоживання на Україні оцінюється системою кількісних показників, а саме обсягами :
забраної води з водних джерел;
використаної води;
скинутих до водних об'єктів стічних вод;
незворотного водоспоживання, який визначається як різниця об'ємів забраної і скинутої стічної води [ 7].
Розвиток сучасного виробництва супроводжується зростаючим залученням водних ресурсів такими водоємкими галузями, як промисловість, сільське та комунальне господарства. Так, за даними статистики, сучасна промисловість світу використовує близько 20 % води, споживаної людством. Кількість води, що споживається підприємством, залежить від того, яку продукцію воно випускає, від системи водопостачання (прямоточна чи оборотна) та від інших причин. До найбільших споживачів води в промисловості належать атомні електростанції [ 5].
Основний же споживач води - сільське господарство (70 % її загального використання). Це зумовлено передусім збільшенням площ зрошуваного землеробства. Відомо, що зрошувані землі набагато продуктивніші від незрошуваних. Сьогодні у світі площа зрошуваних земель становить 15 % загальної площі сільськогосподарських угідь, а дають ці землі понад 50 % усієї продукції.
Водопостачання населення (близько 10 % усієї спожитої людством води) задовольняє його потреби в питній воді та комунально-побутові (робота підприємств побутового обслуговування, поливання вулиць і зелених насаджень, протипожежні заходи тощо). Питання забезпечення населення і народного господарства свіжою водою дедалі загострюються. Залишається проблемою витік води із розподільчих систем та неефективне використання води. Значні обсяги споживання води в процесі економічної діяльності, зростання скидів забруднених вод у поверхневі водойми - головні чинники антропогенного навантаження на водні ресурси.
В останні роки спостерігається щорічне зменшення обсягів забору води із природних водних об'єктів, що пов'язано із зниженням або припиненням виробничо-господарської діяльності суб'єктів господарювання.
Так, у 2007 році цей показник по області становив 123,7 млн.куб.м, що на 58,4% менше, ніж у 1992 р., на 35,4% ніж у 1995 р. та на 6,2% ніж у 2006 р. Проте помітно зростають втрати води при її транспортуванні до водокористувачів: у 2007 р. втрачено 13,7% (16,98 млн.куб.м) всієї забраної води проти 1,2% (3,6 млн.куб.м.) у 1992 р.
Значним споживачем води в області є комунальне господарство, яке у 2009 р. на свої потреби використало 34 % загального обсягу використаної свіжої води, тоді як в середньому по Україні - лише 20%. Комунальне господарство забезпечує господарсько-питні і побутові потреби населення в житловому фонді та у сфері матеріального виробництва, санітарні потреби міст і селищ міського типу, а також виробничі потреби промислових підприємств. Особливістю комунального господарства є споживання води високої якості. Проте майже 25% води, що подається до водопровідної мережі, не очищається. Вся вода проходить крізь очисні споруди лише у м. Новоград-Волинський, високий показник очистки води до питної якості у містах Житомирі - 97,9% та Коростені - 95,6%, Малинському - 97,7%.
Атмосферне повітря населених пунктів постійно забруднюється і за всіма параметрами докорінно відрізняється від повноцінного природного повітря, яке є чистим і стимулює біологічні процеси. У дітей, які проживають у районах міста з інтенсивно забрудненим повітрям, є зміни показників імунобіологічного статусу організму. У водіїв і пасажирів автобусів змінюються показники розумової та фізичної працездатності [ 15].
Найбільш поширеною шкідливою домішкою повітряного середовища є монооксид вуглецю. При вдиханні цього газу наступає швидка втомлюваність, головний біль, запаморочення, порушення сну, лабільність настрою, ослаблення пам'яті, порушення діяльності серцево-судинної системи та інших систем організму. Оксид вуглецю утворює з гемоглобіном крові стійку сполуку - карбоксигемоглобін, який блокує транспорт кисню в організм.
Цікаві статті з розділу
Природно-заповідний фонд Харківської області
Екологічна ситуація, що склалась сьогодні на планеті,
потребує пошуку ефективних засобів і шляхів захисту навколишнього природного
середовища від знищення. На сьогодні всім зрозуміло, що нео ...
Оцінка впливу проектів на навколишнє середовище
Сучасна практика реалізації проектів визнала, що дешевше
доповнити планування проекту аналізом довкілля, ніж ігнорувати цей момент і
розраховуватися за екологічні помилки у майбутньому. Біль ...
Еколого-економічні проблеми водокористування та шляхи їх вирішення
Водні запаси на Землі
величезні, вони утворять гідросферу - одну з потужних сфер нашої планети.
Гідросфера - найважливіший елемент біосфери. Вона поєднує всі води земної кулі,
включаючи оке ...