Накопичення продуктів мінералізації у ґрунті
Зміни вмісту лабільних фракцій органічної частини ґрунту, як найдоступнішого до мінералізації органічного субстрату, можуть бути пов’язані з накопиченням в місцях посиленого розкладу органічних сполук відповідних продуктів мінералізації. Розробка цього питання є важливим моментом в оцінці інтенсивності катаболізму органічної частини ґрунту, міграції його продуктів за профілем й диференціальної діагностики стану рівноваги процесів мінералізації - іммобілізації у ґрунтовому середовищі.
Оскільки значна кількість продуктів мінералізації органічної частини ґрунту, перебуває у йонній формі (NO3-, NH4+, HCO3-, HPO42-, H2PO4- тощо), стає можливим оцінити накопичення продуктів мінералізації у цьому біокосному тілі, використовуючи метод прямої кондуктометрії. Щоб встановити саме йонну активність ґрунтів, що, як це було встановлено вище, суттєво відрізняються як за польовою, так і за гігроскопічною вологістю, визначення питомої електропровідності проводили у водно-ґрунтових суспензіях (Бедернічек та ін , 2009).
Як видно з табл. 5.1, питома електропровідність водних суспензій ґрунту внаслідок лісогосподарських заходів зменшується і залежить від інтенсивності рубань. Особливо це проявляється у ґрунті верстви 0-5 см, де внаслідок РПВГ електропровідність зменшилася на 9%, ГВВГ - 40% і СВГ - 43% до контролю. В активній зоні ґрунтів сінокосу та ріллі величина електропровідності водно-ґрунтових суспензій (ЕВҐС) склала відповідно 27±4,5 та 34±3,5 мкСм∙cм -1, що в 2,7 та 2,2 рази менше, ніж у контрольному варіанті. Ця тенденція зберігається до глибини 15 см, з якої відбуваються різнонапрямлені зміни цього показника, залежно від варіанту досліду.
Таблиця 5.1
Профільні зміни питомої електропровідності водно-ґрунтових суспензій за різної інтенсивності антропопресії, мкСм⋅см-1 (жовтень 2008 року)
|
d, см |
ЕВҐС, мкСм∙cм -1 | |||||
|
К |
РПВГ |
ГВВГ |
СВГ |
С |
Р | |
|
0-5 |
75±7,5 |
68±5,5 |
45±3,5 |
43±4,0 |
27±4,5 |
34±3,5 |
|
5-10 |
40±3,0 |
39±3,0 |
34±1,0 |
27±1,5 |
26±4,0 |
30±3,5 |
|
10-15 |
42±1,5 |
32,5±2,0 |
32±4,0 |
30±1,5 |
15,8±2,5 |
29±4,0 |
|
15-20 |
27±3,5 |
34,5±3,5 |
31,5±1,5 |
42±5,5 |
18,8±1,5 |
27±2,5 |
|
20-25 |
37±0,5 |
33±1,0 |
29±0,5 |
36,5±2,0 |
17,6±3,0 |
25±3,0 |
|
25-30 |
34±2,0 |
36,5±1,0 |
25,5±0,5 |
34,5±5,5 |
21±1,5 |
26±1,5 |
|
30-35 |
35±4,5 |
32±2,5 |
33±5,0 |
39±2,5 |
36±5,0 |
30±3,0 |
|
35-40 |
27±0,5 |
55±4,5 |
29±2,5 |
35±1,5 |
28±2,5 |
31±4,5 |
|
40-45 |
45±5,0 |
46±5,5 |
29±2,0 |
35,5±1,5 |
26±2,0 |
28±1,5 |
|
45-50 |
34±2,5 |
33±1,0 |
36±3,5 |
38±3,0 |
25±2,5 |
27±2,0 |
Цікаві статті з розділу
Екологічні проблеми сільського господарства в Україні
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановува ...
Моніторинг екологічного стану ґрунтів сільськогосподарського призначення
Проблема збереження ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь та родючості ґрунтів набула загрозливих масштабів. Це пов’язано зі значною розораністю території, із збільшенням викидів у земл ...
Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Біорізноманітність
України є її національним багатством. Особливості географічного положення
України рельєф, клімат та історичний розвиток зумовили формування на її
території багатої рослин ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.