Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Накопичення продуктів мінералізації у ґрунті
Виявлені кількісні відмінності у концентрації йонів Гідрогену дали підстави для проведення рангового кореляційного аналізу Спірмена, в ході якого перевіряли гіпотезу про те, що концентрація протонів впливає на величину ЕВҐС. У верствах 0-5 і 5-10 см встановлено достовірний сильний кореляційний зв’язок (ρ=0,94; Р=0,005) між досліджуваними параметрами і дещо слабший (ρ=0,83, Р=0,041) у верстві 10-15 см. Нижче за профілем не встановлено достовірної залежності змін величини ЕВҐС від концентрації Н+. Зазначимо, що в усіх варіантах досліду концентрація йонів Гідрогену є не достатньо високою щоб забезпечити ЕВҐС на рівні до 75 мкСм⋅см-1. Також, той факт, що згадані залежності встановлені лише у приповерхневому, рясно пронизаному коренями рослин шарі ґрунту може свідчити про накопичення у ньому продуктів мінералізації органічних сполук, йони яких еквівалентно обмінюються на йони Н+ в процесі корененового живлення рослин (Бедернічек та ін., 2009).
За цих умов, значна кількість йонів може контактно поглинатися коренями рослин. Цей механізм пов’язаний із функціонуванням грунтово-вбирного комплексу - складної дисперсної колоїдної системи, утвореної з мінеральних (алюмосилікатних), органічних (специфічних і неспецифічних) й органомінеральних комплексів. Більшість ґрунтових колоїдів є негативно зарядженими, тому сорбують на своїх поверхні катіони, проте в окремих випадках можливий і протилежний варіант - позитивно заряджені колоїди з сорбованими на поверхні аніонами (Котова, Девятова, 2007). При цьому, умови функціонування грунтово-вбирного комплексу в ґрунтах лісових та аграрних екосистем суттєво відрізняються. Позбавлений лісової підстилки чи дернини верхній шар ґрунту під впливом ударів дощових крапель втрачає пористість і замулюється, що додатково погіршує його якість (Ремезов, Погребняк, 1965).
Оскільки, концентрація йонів Гідрогену стехіометрично пов’язана із концентрацією аніонів, проведено аналіз вмісту у досліджуваних зразках NO3-. Вважається, що в едафотопах лісових екосистем практично відсутні нітратні форми Нітрогену (особливо під час вегетації) і з’являються лише в зимовий період (Программа и методика, 1974). Це пов’язано з явищем N-насичення: процес нітрифікації (утворення NO3- мікроорганізмами) й винесення нітратів починають інтенсивно розвиватись лише після того, коли потреби у Нітрогені продуцентів і редуцентів є, в цілому, задоволеними. За цих умов, додаткове надходження Нітрогену в N-насичену систему призводить до утворення значної кількості нітратів, що дозволяє індикувати зростання ролі рослин з коротким життєвим циклом (трави) в екосистемному біотичному колообігу. З іншого боку, за кислотності ґрунту pH<4,0, практично припиняється процес автотрофної (бактеріальної) нітрифікації.
Як видно із наведених даних, у всіх варіантах, прослідковується тенденція до зменшення вмісту гідроген- і нітрат-йонів з глибиною. Звертає увагу накопичення нітратів в ґрунтах агроекосистем. Зростання ролі дернового процесу ґрунтоутворення у цьому варіанті досліду опосередковано свідчить про стратифікацією профілю йонної активності відповідно до розподілу NO3-. Водночас, як бачимо це на прикладі варіанту РПВГ, зміни вмісту досліджуваних йонів (наприклад, зменшення концентрації Н+ від 29,5 до 21,4 мкмоль∙л-1 у верствах 5-10 і 10-15 см) не призводять до зміни величини ЕВҐС.
В цілому, вміст NO3- у досліджуваних едафотопах виявився дуже низьким і навряд чи може чинити суттєвий вплив на величину ЕВҐС. Це дає підстави припустити, що певна роль у забезпеченні електропровідності ґрунтових суспензій цих варіантів ґрунту може належати ґрунтовим колоїдам.
Таблиця 5.3
Профільні зміни вмісту NO3- у ґрунтах за різної інтенсивності антропопресії, мкмоль⋅л-1 (жовтень 2008 року)
|
d, см |
∆ NO3-, мкмоль⋅л-1 | |||||
|
К |
РПВГ |
ГВВГ |
СВГ |
С |
Р | |
|
0-5 |
17,0±0,8 |
17,0±0,5 |
21,0±3,2 |
24,0±5,8 |
44,67±4,41 |
34,23±5,20 |
|
5-10 |
14,5±1,8 |
17,8±0,9 |
19,5±1,9 |
18,2±1,5 |
23,99±2,08 |
15,80±3,70 |
|
10-15 |
14,5±2,5 |
18,2±0,8 |
18,2±2,6 |
14,5±2,7 |
22,91±3,01 |
24,54±4,35 |
|
15-20 |
11,5±1,5 |
17,0±1,4 |
17,0±1,1 |
15,1±4,2 |
26,30±2,05 |
24,40±4,08 |
|
20-25 |
11,2±3,1 |
16,2±1,9 |
12,3±0,6 |
12,6±3,1 |
26,92±2,08 |
28,40±3,91 |
|
25-30 |
11,0±1,4 |
15,1±1,1 |
13,2±1,5 |
11,2±0,8 |
34,67±2,50 |
30,55±4,75 |
|
30-35 |
10,2±1,8 |
14,1±3,2 |
10,5±1,9 |
10,7±2,4 |
33,11±3,15 |
37,43±5,29 |
|
35-40 |
10,0±3,1 |
14,5±4,6 |
10,0±1,2 |
13,2±4,5 |
33,88±3,40 |
36,15±5,14 |
|
40-45 |
10,2±1,2 |
12,9±1,1 |
11,0±0.9 |
14,1±1,7 |
35,48±3,05 |
40,10±6,05 |
|
45-50 |
10,5±0,8 |
12,6±0,4 |
15,1±1,4 |
15,9±1,8 |
34,67±3,60 |
40,30±5,98 |
Цікаві статті з розділу
Охорона навколишнього природного середовища й екологічна безпека
Охорона
навколишнього природного середовища - це сукупність заходів, спрямованих на
збереження, раціональне використання й відтворення природних ресурсів і
космічного простору в інтересах л ...
Міжнародні природоохоронні організації
Міжнародні природоохоронні організації відіграють величезну роль на
даному етапі розвитку суспільства. Їхнє створення було викликано
катастрофічними змінами в навколишнім середовищі, вони бу ...
Заходи щодо покращення якості води в річці
Для
збереження високоякісного стану природних вод необхідно їх охороняти. Під
охороною водних ресурсів розуміють сукупність технічних, організаційних,
правових і економічних заходів, направлених на ...