Якісно-кількісні зміни органічної частини ґрунту та їхня інформативність при оцінці наслідків антропогенних впливів

Водночас, було б неправильно припустити, що зміна температури, вологості й освітленості едафотопу завжди призводить до значних і незворотних змін у екосистемі. Раніше (Lutz, Chandler, 1946; Witkamp, 1971) вважалось, що вплив цих екологічних факторів є визначальним, але у подальших дослідженнях висловлювались й інші міркування. Зокрема. за даними Blair i Crossley (1988) швидкість розкладу листя у ґрунті під непорушеним деревостаном була суттєво вищою, ніж в ґрунті зрубу, при чому це простежувалось впродовж 8-ми років з моменту рубань. Подібну закономірність було виявлено і Yin et al. (1989) продовж семирічного експерименту: маса нейлонових мішечків з опадом листяних порід зменшувалась значно швидше під лісом, ніж на вирубці. Такий самий ефект виявлено і у хвойних лісах (Prescott, 1997; Prescott et al., 2000).

На думку Mattson and Smith (1993) основним чинником, що визначає розвиток й інтенсивність мінералізаційного процесу є активність едафону. В окремих випадках навіть значне збільшення температури й вологості ґрунту після рубань (Johnson et al., 1985) або збільшення температури й зменшення вологості (Londo et al., 1999) не призводили до суттєвих змін у структурі едафону й не впливали на біотичну активність ґрунту в цілому.

Зважаючи на значну термотолерантність й здатність більшості ґрунтових організмів помірного кліматичного поясу функціонувати у достатньо широкому діапазоні рН та Еh, найважливішим параметром, від якого залежить напрям і характер перебігу мінералізаційного процесу в цих широтах, є якість органічної частини ґрунту, зокрема вміст лабільних, доступних для in situ мінералізації енерговмісних субстратів. З огляду на це, дослідження саме лабільних пулів Сорг в ґрунтах лісових й післялісових екосистем дозволить оцінити трансформованість едафотопу й спрогнозувати його зміни в майбутньому. Окремо слід звернути увагу на агроекосистем, сформовані на місцях колишніх зрубів, оскільки особливо масштабні втрати запасів Сорг спостерігаються при конверсії лісових угідь у сільськогосподарські (Макарова, Муха, 1995).

Ґрунтовий покрив є найбільш заселеною частиною біосфери: в 1 кг ґрунту міститься 500 млрд бактерій, 10 млрд актиноміцетів, 1 млрд грибів, 0,5 млрд мікрофауни (Керженцев, 2006), що забезпечують тісний зв'язок між органічною частиною ґрунту і суміжними резервуарами Карбону (у фітомасі, атмосфері, гідросфері). Фактично, ґрунт виступає обмінним резервуаром С. Співвідношення між виділенням CO2 гетеротрофними організмами і поглинанням CO2 автотрофами визначає напрям і характер змін ҐРК, який внаслідок знеліснення перетворюється зі стоку діоксиду карбону на джерело його емісії (Pumpanen, 2003).

Сильні миттєвий і пролонгований впливи лісогосподарських заходів на органічну частину ґрунту роблять неможливим стале використання ресурсів лісових екосистем без обліку й менеджменту пулів і потоків Сорг в них, зокрема оцінки параметрів внутрішньоґрунтового опаду. Чертов та ін. (Моделирование динамики, 2007) наголошують на необхідності звернути особливу увагу на обмінні потоки між корінням і детритом, а також різними пулами ОЧҐ (лабільним, стабільним та інертним). При цьому, основні труднощі пов’язані з обліком дрібного коріння, яке забезпечує горизонтальну і вертикальну гетерогенність ОЧҐ і фітодетриту й впливає на формування мікро- і макроваріабельності доступності поживних речовин, водоутримувальної здатності, формування ґрунтових агрегатів тощо (Тейт, 1991). Теоретичною основою такого підходу є уявлення про функціонування єдиної системи ґрунт-ліс-атмосфера, висловлені українським вченим академіком П.С. Погребняком ще в середині минулого століття (Погребняк, 1993).

Цікаві статті з розділу

Екологічна система
Тема реферату «Екологічна система» з дисципліни «Основи загальної екології». Екологія (від грец. ойкос (еко) – будинок, житло, логос. – навчання) – це наука про умови існування живих орган ...

Екологічний стан курортних та рекреаційних зон Херсонської області
Актуальність. В останні десятиріччя під дією антропогенних факторів в Херсонській області різко погіршився стан навколишнього природного середовища. Екологічний стан області можна охарактеризувати як ...

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...