Якісно-кількісні зміни органічної частини ґрунту та їхня інформативність при оцінці наслідків антропогенних впливів

Водночас, було б неправильно припустити, що зміна температури, вологості й освітленості едафотопу завжди призводить до значних і незворотних змін у екосистемі. Раніше (Lutz, Chandler, 1946; Witkamp, 1971) вважалось, що вплив цих екологічних факторів є визначальним, але у подальших дослідженнях висловлювались й інші міркування. Зокрема. за даними Blair i Crossley (1988) швидкість розкладу листя у ґрунті під непорушеним деревостаном була суттєво вищою, ніж в ґрунті зрубу, при чому це простежувалось впродовж 8-ми років з моменту рубань. Подібну закономірність було виявлено і Yin et al. (1989) продовж семирічного експерименту: маса нейлонових мішечків з опадом листяних порід зменшувалась значно швидше під лісом, ніж на вирубці. Такий самий ефект виявлено і у хвойних лісах (Prescott, 1997; Prescott et al., 2000).

На думку Mattson and Smith (1993) основним чинником, що визначає розвиток й інтенсивність мінералізаційного процесу є активність едафону. В окремих випадках навіть значне збільшення температури й вологості ґрунту після рубань (Johnson et al., 1985) або збільшення температури й зменшення вологості (Londo et al., 1999) не призводили до суттєвих змін у структурі едафону й не впливали на біотичну активність ґрунту в цілому.

Зважаючи на значну термотолерантність й здатність більшості ґрунтових організмів помірного кліматичного поясу функціонувати у достатньо широкому діапазоні рН та Еh, найважливішим параметром, від якого залежить напрям і характер перебігу мінералізаційного процесу в цих широтах, є якість органічної частини ґрунту, зокрема вміст лабільних, доступних для in situ мінералізації енерговмісних субстратів. З огляду на це, дослідження саме лабільних пулів Сорг в ґрунтах лісових й післялісових екосистем дозволить оцінити трансформованість едафотопу й спрогнозувати його зміни в майбутньому. Окремо слід звернути увагу на агроекосистем, сформовані на місцях колишніх зрубів, оскільки особливо масштабні втрати запасів Сорг спостерігаються при конверсії лісових угідь у сільськогосподарські (Макарова, Муха, 1995).

Ґрунтовий покрив є найбільш заселеною частиною біосфери: в 1 кг ґрунту міститься 500 млрд бактерій, 10 млрд актиноміцетів, 1 млрд грибів, 0,5 млрд мікрофауни (Керженцев, 2006), що забезпечують тісний зв'язок між органічною частиною ґрунту і суміжними резервуарами Карбону (у фітомасі, атмосфері, гідросфері). Фактично, ґрунт виступає обмінним резервуаром С. Співвідношення між виділенням CO2 гетеротрофними організмами і поглинанням CO2 автотрофами визначає напрям і характер змін ҐРК, який внаслідок знеліснення перетворюється зі стоку діоксиду карбону на джерело його емісії (Pumpanen, 2003).

Сильні миттєвий і пролонгований впливи лісогосподарських заходів на органічну частину ґрунту роблять неможливим стале використання ресурсів лісових екосистем без обліку й менеджменту пулів і потоків Сорг в них, зокрема оцінки параметрів внутрішньоґрунтового опаду. Чертов та ін. (Моделирование динамики, 2007) наголошують на необхідності звернути особливу увагу на обмінні потоки між корінням і детритом, а також різними пулами ОЧҐ (лабільним, стабільним та інертним). При цьому, основні труднощі пов’язані з обліком дрібного коріння, яке забезпечує горизонтальну і вертикальну гетерогенність ОЧҐ і фітодетриту й впливає на формування мікро- і макроваріабельності доступності поживних речовин, водоутримувальної здатності, формування ґрунтових агрегатів тощо (Тейт, 1991). Теоретичною основою такого підходу є уявлення про функціонування єдиної системи ґрунт-ліс-атмосфера, висловлені українським вченим академіком П.С. Погребняком ще в середині минулого століття (Погребняк, 1993).

Цікаві статті з розділу

Геоінформаційні системи як системи вивчення, аналізу та оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище
Розвиток сучасних технологій передбачає комп`ютеризацію практично всіх систем аналізу та спостереження. Новий вік технічного розвитку характеризується появою геоінформаційних ситем (ГІС). Г ...

Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головними споживачами води в державі. Однією ...

Ландшафтний моніторинг
Ландшафтний моніторинг як підсистема єдиної державної системи екологічного моніторингу підрозділяється на геоботаніческий, кліматичний (мезо- і мікрокліматичний), геохімічний, ґрунтовий і т ...