Якісно-кількісні зміни органічної частини ґрунту та їхня інформативність при оцінці наслідків антропогенних впливів

За Mroz et al. (1985), суцільні рубання у широколистяних лісах призводять до значних втрат запасів Сорг в органічних горизонтах ґрунтів й зменшення їх потужності в цілому: вже через 2 роки після проведення рубань маса підстилки зменшилась на 42-71%, порівняно із контролем. Протягом цього ж періоду Mattson and Smith (1993) зафіксували зменшення запасів підстилок на 35%, а Brais et al. (1995) - на 50%, порівняно з ґрунтом під непорушеним деревостаном.і Nakane (2004) дослідили вплив суцільних рубань на ґрунт в межах плантацій японського кедру (Cryptomeria japonica). Ними показано, що впродовж 10 років після вирубки, на знеліснених ділянках запаси підстилок зменшились із 21 до 5 т∙га-1 і відновилась лише через 20 років, а емісія CO2 з поверхні ґрунту різко зросла. Вміст Карбону органічних сполук у едафотопі навіть через 40 років після проведення суцільного вирубування деревостану не повернувся до попередніх значень і лише після закриття деревного намету процес дегуміфікації сповільнився.

Вивчаючи, у Східній Фінляндії, вплив знеліснення на едафотоп лісових екосистем із домінуванням ялини європейської (Picea abies (L.) Karst), Finér et al. (2003) дійшли висновку, що суцільна вирубка деревостану із вилученням (знищенням) гілок призводить до зменшення екосистемного пулу Карбону на 46% і Нітрогену на 9,7%. Вміст останнього відіграє важливе значення, оскільки ріст і розвиток деревної рослинності, яка фіксує і надовго зв’язує Карбон лімітується кількістю доступного Нітрогену (Mälkönen et al., 1990; Jacobson et al., 2000).(2006) досліджуючи у тривалому експерименті (до 30 років) вплив знеліснення на екосистему дубового лісу (Quercus brantii Lindl.) на території Центрального і Західного Ірану, показав, що вміст Карбону органічних сполук в едафотопах непорушених деревостанів склав 34,2±16,2, а знеліснених екосистем - лише 12,5±4,0 г С∙кг-1. За цих умов, величина базального дихання зменшилась із 47,1±14,9 до 24,9±5,2 мг С-CO2 кг-1∙24 год-1, а вміст біодоступного Нітрогену з 61,7±26,7 до 26,8±11,9 мг N∙кг-1. Автор відзначає, що знеліснення суттєво впливає не лише на кількісні зміни, а призводить до глибинних якісних перетворень органічної частини ґрунту.

Раніше, Binkley (1984) показав, що вирубка старовікових деревостанів із домінуванням туї гігантської (Thuja plicata Donn.) і ялини сітхінської (Picea sitchensis (Bong.) Carr) призводить до суттєвого (в 3-5 разів) підвищення целюлозорозкладальної активності в органогенних горизонтах ґрунтів знеліснених територій, при чому на останніх (6 років після вирубки) різко зростає вміст доступного Нітрогену (7-20 разів).

Як зазначають Yanai et al. (2003), окремі відмінності у результатах досліджень впливу знеліснення на структурно-функціональний компоненти ґрунту, пов’язані з особливостями механізмів втрат Сорг у кожному конкретному варіанті. Відомо, що знеліснення усуває агресивний кислотний вплив деревної рослинності на едафотоп, змінює режими температури, вологості й освітленості. Це сприяє формуванню оптимальних умов для росту і розвитку чутливих до кислотності стенобіонтних ґрунтових мікроорганізмів і кращого використання поживного субстрату, яким є органічна частина ґрунту. Суттєва інтенсифікація активності мікроорганізмів на знеліснених територіях призводить до значного збільшення інтенсивності дихання ґрунту, кількісних і якісних змін його органічної частини, тобто, розкриває ґрунтовий резервуар Карбону (ҐРК), що є екологічно небажаним (Polyakov, Lal, 2008).

Цікаві статті з розділу

Оцінка впливу проектів на навколишнє середовище
Сучасна практика реалізації проектів визнала, що дешевше доповнити планування проекту аналізом довкілля, ніж ігнорувати цей момент і розраховуватися за екологічні помилки у майбутньому. Біль ...

Види джерел забруднення навколишнього середовища
Доповідь на тему "Види джерел забруднення навколишнього середовища"; Опис токсичних властивостей сажі та вуглеводних. Таблиця 1 - Середній час роботи двигуна при прогріві ...

Розробка методологічних засад інтегрованого управління лісовими ресурсами
Звіт про НДР: 64 стор., 5 рис., 15 табл., 67 використаних джерел. Об’єкт дослідження - лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісост ...