Якісно-кількісні зміни органічної частини ґрунту та їхня інформативність при оцінці наслідків антропогенних впливів

В системі ліс-атмосфера існує тісний зворотний зв’язок: фітоценоз не лише впливає на склад атмосфери (процес фотосинтезу), а й процес сильвагенезу визначається у значній мірі кліматичними умовами. Тому, потенційна здатність адаптації деревних порід до зміненого, внаслідок глобального потепління клімату, природного середовища стане одним із визначальних показників, на основі яких формуватимуться ліси майбутнього (С.М. Стойко, 2009). З огляду на це представляє інтерес дослідження впливу типових способів лісокористування (часткове знеліснення) на основніі пули Карбону органічних сполук, які є джерелом емісії парникових газів.

Відповідно до доповнення 16/CMP.1 до Кіотського протоколу, термін “знеліснення” означає “спричинене людською діяльністю перетворення лісових земель в нелісові” (Decision 16/CMP.1, 2005). Цей процес передбачає проведення суцільних рубань або випалювання рослинності й включає формування на місці колишніх лісів післялісових агроекосистем. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) пропонує трактувати знеліснення як “перетворення лісів в інші типи землекористування або довготривале зменшення намету лісу нижче 10% порогу” (Forests and Climate Change…, 2007). У науковій літературі термін “знеліснення” застосовується у значно ширших межах, ніж у наведених вище двох офіційних (юридичних) трактуваннях. Часто, у поняття “знеліснення” включають всі лісогосподарські заходи, пов’язані з заготівлею деревини, окрім тих, що проводяться у системі агролісівництва, розрізняючи “часткове знеліснення” і “повне знеліснення” (Ruprecht, Schofield, 1991a; Ruprecht, Schofield, 1991b; Davis, Philips, 2005).

Клімаксова лісова екосистема характеризується врівноваженням процесів виходу і надходження елементів у її структурних компонентах. Особливо важливим механізмом забезпечення стійкості такої екосистеми є зв’язок між мікроорганізмами, які мінералізують ОЧҐ і кореневими системами рослин, які поглинають мінеральні компоненти й синтезують нову біомасу (Пастернак, 1967). Порушення режимів надходження опаду й відпаду організмів та їхніх частин, спричинені знелісненням, призводять до значного дисбалансу процесів мінералізації й іммобілізації органічних речовин у едафотопі й збіднення ґрунтового резервуару Сорг в цілому. Це дало підстави Тейту (1991) сформулювати твердження, відповідно до якого “з точки зору збереження ґрунтової екосистеми, найбільш значним впливом на ліс можна вважати заготівлю деревини” (С.335). Подібних поглядів дотримувався і Г.Ф. Морозов, який казав, що “до переліку загальновідомих лісівничих істин входить і твердження, що ґрунт погіршується з вирубкою лісу. Він втрачає гумус, стає більш щільним і сухим і взагалі, як кажуть лісівники, дичіє” (Мигунова, 2001, С.374).

Знеліснення спричиняє значні зміни фітоценотичного покриву, а також змінює інтенсивність процесів анаболізму й катаболізму на екосистемному рівні. Це явище носить комплексний характер і впливає на фітострату (відчуження біомаси, зміна структури і складу природних угруповань), мезострату (вилучення чи пошкодження пісдстилки, зменшення чисельності й видового багатства деструкторів) й педострату (дезагрегація та руйнування ґрунту, погіршення його фізичних та хімічних властивостей) (Бобровский, 2004).

Цікаві статті з розділу

Історичні аспекти заповідної справи на Херсонщині
Актуальність теми. З метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини на території України створюють природоохоронні території. Найважливішими ...

Генетичні типи островів та їх флористична різноманітність
Одним із найважливіших завдань сучасної ботаніки є детальне дослідження флори та рослинності конкретних регіонів, у першу чергу територій, які й досі зберігаються у природному або малотрансф ...

Аерокосмічний моніторинг як система оцінювання і прогнозування майбутнього стану довкілля
Космічні знімки разом з матеріалами традиційних методів вивчення Землі дають надійні дані для будови еколого-геологічних моделей територій, що досліджуються. Довгострокова стратегія охорони та збереж ...