Результати досліджень та їх обговорення

У буково-ялицево-смерекових насадженнях Буденецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство» (тип лісу С2-яцсмБк) та Славецького лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство» (тип лісу С3-яцсмБк) проективне покриття трав’яного та мохового покриву навесні сягає 70-80, влітку - до 90 відсотків, всього тут виявлено 48 видів вищих судинних рослин та 4 види зелених мохів, що утворюють задерніння та затруднюють природне поновлення деревних порід. У буковo-ялицево-смерекових лісах домінують ожина змієвидна (Rubus serpens Wieche.), квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.), а також маренка запашна (Asperula odorata L.), безщитник жіночий (Athirium filix-femina (L) Roth.), чорниця (Vaccinium myrtillus L.) тощо. Моховий ґрунтовий покрив складається із зелених мохів Hylokomium splendens (Hedw) Br. Eur., Eurhynchiuv striatum (Hedw) Schimp., Pleurozium Schreberi (Wild.) Mitt, Dicranum scoparium (L) Hedw.

У буковo-ялицевих лісах Іспаського лісництва Вижницького держспецлісгоспу АПК (тип лісу С3-яцБк) та Комарівського лісництва Сторожинецького держспецлісгоспу АПК (тип лісу С2-яцБк) підлісок відсутній. Проективне покриття трав’яного покриву сягає навесні до 80, а влітку - до 95 відсотків, тут виявлено 54 види вищих судинних рослин. У трав’яному покриві домінують маренка запашна, квасениця звичайна, осока лісова (Carex silvatica Huds.), розсіяно - анемона дібровна (Anemona nemorosa L.), осока пальчаста (Carex digitata L.), зубниця бульбиста (Dentaria bulbifela L.). Моховий покрив із загальним покриттям до 35 відсотків складається із зелених мохів E. striatum та H. splendens.

Слід зазначити, що у досліджуваних господарствах, як і у всій системі лісового господарства України, питання здійснення першого прийому РПР та сприяння природному поновленню бука лісового завжди розглядали як певні лісогосподарські заходи, проте першочергову увагу досі зосереджують на заготівлі деревини. Нині сприяння природному поновленню лісу, зокрема створення відповідних умов для забезпечення схожості насіння, обмежують нарізкою мінералізованих смуг (мінералізацією ґрунту) на лісових ділянках. Із-за скрутних економічних умов і цей захід часто не виконують, або здійснюють його частково. Тому після першого прийому РПР на лісових ділянках ущільнюється ґрунт, внаслідок різкого збільшення освітлення та доступу атмосферних опадів після певного зрідження щільності намету рубкою дерев починається інтенсивне задерніння і процес лісовідновлення затрудняється.

Запропонований нами метод суміщає два лісогосподарські заходи (заготовлю деревини і його природне поновлення лісу) шляхом застосування спеціальних ланцюгів зі зрізано-конусоподібними шипами 10 х 10 см, які накладають на ведучі колеса тракторів, що трелюють деревину лісосікою і, водночас, рихлять ґрунт. Оскільки підтрельовування деревини до магістральних волоків лісосік здійснюється тракторами доволі часто і в різних напрямах, то це забезпечує мінералізацію лісосіки. Таким чином в процесі першого прийому РПР на ділянці відбувається розрихлення дернини, лісової підстилки та ґрунту і рівномірно по всій площі утворюються мінералізовані мікроділянки розміром приблизно 0,2 х 0,2 м в кількості до 20 тис. шт. на гектар. У результаті створюються сприятливі для поновлення лісу умови: проростання у зрихлений ґрунт і укорінення насіння дерев лісоутворювальних порід; формування благонадійного доброго підросту та його росту і розвитку у подальшому завдяки знищенню дернини, відсутності конкуренції трав’яного покриву, поліпшення аерації і зволоження ґрунту, збагачення його органічними речовинами внаслідок перемішування з ґрунтом товстого шару лісової підстилки, що перешкоджає укоріненню і росту сходів дерев.

Цікаві статті з розділу

Дослідження екологічного стану техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємством Чернігівське Хімволокно
До основних антропогенних джерел забруднення природного середовища відноситься промисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головними споживачами води в державі. Однією ...

Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району
За останній час ПЗФ (природно-заповідний фонд) держави суттєво змінився, зокрема, більше ніж у двічі зросла його площа. Це сталося не тільки завдяки створенню багатьох нових об'єктів, в тому ...

Фізико-географічна характеристика басейну
Сумська область розташована у північно - східній частині України. На півночі та сході межує з Брянською, Курською, та Бєлградською областями Росії, на південному сході - з Харківською, на півдні - ...