Результати досліджень та їх обговорення

Встановлено, що зазначений метод удосконалення сприяння природному поновленню найефективніший у високоврожайні роки бука лісового, які в умовах Буковини повторюються через 3-4 роки [7]. Тобто перший прийом РПР слід здійснювати у високоврожайний рік. Тоді повною мірою реалізуються можливості насіннєвого розмноження F. sylvatісa, оскільки на поверхні ґрунту формується значний запас насіння бука.

Обстеження показало, що природне поновлення на лісосіках свіжої ялицево-смерекової бучини Буденецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство» після проведення першого прийому РПР за шкалою В.Г. Нестерова [10] є добрим. Цьому сприяло пониження повноти деревостану до 0,5 внаслідок вирубки Picea abies (L.) Karst та Abiеs аlba Mill, а також одиничних дерев Carpinus betulus L. із загальною інтенсивністю вибірки деревини 280 куб. м/га. Крім планових технологічних трелювань деревини до магістрального волоку колісними тракторами з шипованими ланцюгами, ґрунт за необхідності рихлили також додатковими заїздами трактора до оптимальної мінералізації лісосіки. Це забезпечило рівномірне розміщення по всій площі якісного природного підросту F. sylvatісa в достатній кількості для лісовідновлення. Наявність значної кількості підросту інших головних лісоутворювальних порід, що вдвічі перевищує нормативні показники за В.Г. Нестеровим, свідчить про надійність методу формування корінних насаджень за участю F. sylvatісa, A. аlba, P. abies.

На лісосіках свіжих буково-ялицевих типів лісу Сторожинецького держспецлісгоспу АПК загальна кількість природного підросту головних лісоутворюючих порід становить 28,87 тис. шт. на 1 га, в т.ч. F. sylvatісa - 19,90 і A. Аlba - 8,97 тис. шт. на 1 га (табл. 2). Він формується в результаті першого прийому РПР, здійснюваного за нашим методом з повним вибиранням C. betulus та Populus tremula L., також частковою вирубкою A. Аlba із загальним обсягом вибирання деревини 210 куб. м/га. Самосів формується благонадійний у достатній кількості, він рівномірно розміщується по всій площі, що сприятиме нормальному лісовідновленню. Як видно із табл. 2, на суміжних задернілих ділянках лісу, де не проводили заходів сприяння природному поновленню дерев, ґрунтова схожість здорового насіння бука втричі гірша.

Слід зазначити, що добра збереженість молодих рослин природного поновлення значною мірою зумовлена тим, що під час росту самосіву (до другого прийому РПР) у лісівників немає потреби проводити лісогосподарські заходи.

У вологій ялицево-смерековій бучині Славецького лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство» провели лісогосподарські заходи сприяння природному поновленню дерев з вирубанням P. abies, A. Аlba та поодиноких дерев Betula verrucosa Ehrh із загальним обсягом біомаси 260 куб. м/га. Це забезпечує рівномірно розміщений по всій площі природний підріст F. sylvatісa в достатній для лісовідновлення кількості 17,78 тис. шт./га. Наявність значної кількості підросту A. Аlba (9,57 тис. шт./га) та P. abies (4,90 тис. шт./га) забезпечує формування якісних буково-ялицево-смерекових деревостанів. Щільність природного підросту втричі перевищує його поширення на суміжних ділянках без заходів сприяння природному поновленню дерев.

В умовах вологої ялицевої бучини (Вижницький держспецлісгосп) успішно розвивається «благонадійний» за шкалою В.М. Успенського природний підріст головних лісоутворювальних порід F. sylvatісa та A. аlba, що найбільш пристосовані до цих умов місцезростання. Загальна кількість самосіву є достатньою за В.Г. Нестеровим і становить 25,76 тис. шт. на 1 га (табл. 2). Як і в інших розглянутих типах лісу, в цих деревостанах також ефективним є застосування запропонованого нами методу сприяння природному поновленню дерев у процесі проведення першого прийому РПР (210 куб. м/га) з повним вибиранням B. verrucosa, часткової вирубки A. аlba та поодиноких особин P. tremula.

Цікаві статті з розділу

Екологічна характеристика території природного заповідника Кам'яні Могили
Актуальність: у наш час степові екосистеми піддались найбільш сильному антропогенному впливу. Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія ...

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району. Пробл ...

Міжнародні природоохоронні організації
Міжнародні природоохоронні організації відіграють величезну роль на даному етапі розвитку суспільства. Їхнє створення було викликано катастрофічними змінами в навколишнім середовищі, вони бу ...