На світовому рівні
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) звернула увагу на шість «класичних» речовин, що забруднюють повітря: СО, свинець, двоокис азоту, суспензії (включаючи пил, серпанок і дими), і тропосферного озону. Атмосферне повітря охороняється наступними міжнародними конвенціями.
Конвенція про транскордонне забруднення повітря
на великі відстані від 13 листопада 1979 Транскордонне забруднення повітря на великі відстані означає забруднення повітря, фізичне джерело якого знаходиться повністю або частково в межах території, яка знаходиться під національною юрисдикцією однієї держави, і негативний вплив якого проявляється на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншої держави, на такій відстані, що в цілому неможливо визначити частку окремих джерел або групи джерел викидів. Учасники Конвенції взяли на себе зобов'язання поступово скорочувати і запобігати забрудненню повітря, включаючи його транскордонне забруднення на великі відстані.
У Конвенції закріплені наступні основоположні принципи співробітництва:
а), обмеження, а надалі поступове скорочення і запобігання забруднення повітря, включаючи його транскордонне забруднення на великі відстані;
б) розробка політики і стратегії як боротьби з викидами забруднювачів повітря;
в) проведення консультацій між державами, на які поширюються несприятливі наслідки транскордонного забруднення повітря, і державами, в межах яких і під юрисдикцією яких виникає або може виникнути значна частка транскордонного забруднення повітря на великі відстані в зв'язку з здійснюваної або планованого ними діяльності.
У ст. 7 Конвенції визначено основні напрямки у проведенні досліджень або розробок щодо запобігання забруднення повітря на великі відстані. Зокрема, держави зобов'язуються співпрацювати за наявною і передбачуваної технології скорочення викидів сполук сірки та інших основних забруднювачів повітря, включаючи техніко-економічні обгрунтування і наслідки для навколишнього середовища. Вони будуть удосконалювати моделі для поліпшення розуміння транскордонного переносу забруднювачів повітря на великі відстані. У переліку проблем вказана також розробка новітньої апаратури та інших засобів спостереження і вимірювання рівня викидів і концентрації забруднювачів повітря в атмосфері.
Механізмом, координуючим діяльність держав - учасниць Конвенції, є Виконавчий орган. У його рамках держави здійснюють обмін даними про викиди за певні періоди часу, а також про нові зміни в національній політиці з питань транскордонного забруднення повітря на великі відстані.
У розвиток даної Конвенції прийнятий ряд протоколів, що встановлюють межі зниження викидів для головних забруднюючих повітря речовин, що стимулювало застосування урядами країн Європи, Канади і США державних заходів по зниженню викидів.
Останній з протоколів називається Протокол щодо зниження закислення, евтріфікаціі і концентрації тропосферного озону.
Він передбачає нові зобов'язання держав по скороченню викидів сірчистого газу, оксидів азоту, летких органічних речовин та аміаку.
Цікаві статті з розділу
Наукові нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ)
В умовах науково-технічного
прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина
отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи,
почал ...
Екологічні та абіотичні фактори
Термін "екологія" на сучасному етапі розвитку суспільства є
широко відомим і загальновживаним. На початку минулого століття його знали лише
вчені-біологи, а в 60-ті роки виник екол ...
Еколого-економічна оцінка техногенних родовищ Кривбасу
У світі за останні декілька десятиліть видобуто більше корисних копалин, ніж за всю попередню історію. Людство, в пошуках нових джерел мінеральної сировини, почало освоювати шельфи і дно морів та океа ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.