Клімат
Антарктида - найхолодніший материк Землі. Особливо суворим є клімат внутрішніх областей Антарктиди. Середня добова температура навіть улітку не піднімається вище -30 °С, а взимку вона буває нижча за -70 °С. За такої низької температури метал стає крихким і від удару розколюється, наче скло, а гас густіє, і його можна різати. Від сильних морозів у людей тріскалась емаль на зубах, були випадки обморожування легень і рогівки очей. Для роботи на повітрі доводилося користуватися спеціальним, одягом.
Крім географічного положення, низькі температури зумовлюються «білим покривалом» материка. Льодовиковий покрив Антарктиди відбиває майже 90% сонячного тепла (для всієї Землі - 40%), і тому поверхня її навіть улітку, коли сонце не заходить за горизонт, не прогрівається. У внутрішніх областях Антарктиди внаслідок переохолодження повітря і низхідних повітряних потоків виникає високий атмосферний тиск. Тут формуються антарктичні повітряні маси, що відзначаються дуже низькими температурами і малою вологістю [13, 275].
На узбережжі температура повітря влітку піднімається до 0°С; а взимку тримаються помірні морози.
Клімат океанічної частини Антарктики формується влітку під впливом повітряних мас, що надходять з помірних широт, а взимку - антарктичних з Антарктиди. Зимові температури тут бувають трохи нижчі від 0°С, а літні рідко перевищують +10°С. Це - пояс субантарктичного клімату. Постійні вітри часто переходять у шторми. Через велику різницю температур і атмосферного тиску над внутрішніми областями Антарктиди й над океанами, що омивають материк, у прибережній смузі завширшки 600-800 км дмуть постійні вітри з материка. їх називають стоковими. Біля берега вони посилюються й часом досягають ураганної сили. Ці вітри здувають із материка в океан величезну кількість снігу.
Взимку моря вкриваються суцільною кригою. Влітку край суцільної криги відступає майже до берега.
Материковий лід, що сповзає у воду, обламується та утворює величезні айсберги. Вітер виносить айсберги далеко в океан.
Хоча південна півкуля значно холодніше північного, до Антарктиди, на цей «холодильник планети», як її іноді називають, поступає величезна кількість радіації від сонця - значно більше того, що приходить до Арктики Частково це пояснюється тим, що в період, коли в південній півкулі літо, Земля знаходиться найближче до Сонця - в перигелії. В цей час південна полярна область отримує на 7% більше сонячної енергії, ніж у відповідний період північна. Крім того, дивовижна прозорість і сухість повітря над крижаним материком зменшує поглинання радіації атмосферою.
На побережжі літом кількість сонячної енергії, що приходить, декілька зменшується, хоч і залишається достатньо високою - 20-23 ккал/кв.см в місяць. Зате над антарктичними водами, де панує циклонний режим погоди і небо майже постійно закриває низька свинцева хмарність, значення сонячної радіації, що приходить, в 2-3 рази менше, ніж над континентом. П'ятдесяті - шестидесяті широти Південного океану в протилежність Антарктичному материку є зоною мінімальних на земній кулі сум сонячної радіації. Кожного разу після прибуття до Антарктиди після перших же годин роботи під антарктичним сонцем обличчя новачків обгорають і нерідко, якщо не були прийняті захисні заходи, отримують сильні сонячні опіки [13, 276].
Розподіл атмосферних опадів по території континенту зонально-концентричне. Центральні внутрішньоконтинентальні райони отримують мінімум опадів - від 40-50 до 80-100 мм в рік. Подібні значення характерні для Сахари (!). Центральну Антарктиду можна назвати світовим полюсом сухості. Пустеля в області найбільших концентрацій (правда, в твердому вигляді) прісних вод суші. Це ще один парадокс Шостого континенту.
На побережжі опадів випадає до 500-600 мм в рік, а на окремих ділянках схилу антарктичного покриву - навіть більше. Вітри, пануючі в зоні схилу, приводять до деякого перерозподілу кількості відкладеного снігу. Для схилу антарктичного льодовика характерні так звані стічні вітри. Що приходять з океану на материк маси повітря швидко охолоджуються і стікають вниз по ухилу до підніжжя льодовикового покриву під дією сили тяжіння.
Цікаві статті з розділу
Аналіз ефективності використання антрацит-фільтрату в очисних спорудженнях систем комунального господарства
При мінімальній забезпеченості водними ресурсами необхідної якості
Україна займає провідне місце у світі по питомій кількості стічних вод, що
утворяться, (більше 2 м3/чол. у добу). Недостатн ...
Уточнення розмірів санітарно - захисної зони
Санітарно -
захисні зони (СЗЗ) - це ділянки землі навколо підприємства, які створюють з
метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людини. В цих
зонах можна розміщувати адміністр ...
Оцінка стану міської системи м. Рівного
Що являє
собою місто? Передусім, місто уже на початку свого існування являло собою факт
концентрації населення, знарядь виробництва, капіталу, тоді як для села
характерним і донині є протил ...
Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.