Технологія спирту

Під час замочування проходять фізико-хімічні та біохімічні процеси, що викликають значні зміни в зерні.

.5.2 Пророщування зерна

Мета солодорощення - утворення гідролічних ферментів і розчинення міжклітинних стінрк ендосперму, що необхідно для постачання зародка живильними речовинами.

Умови пророщування зерна повинні бути такими, щоб втрати вуглеводів на дихання і утворення нових вегетативних частин зерна були мінімальними при найменшій наявності мікроорганізмів.

.5.3 Приготування солодового молока

Розраховану суміш солодів подають із солодових грядок у збірник солоду, де його промивають водою й обробляють хлорним вапном або формаліном. Солод подрібнюють на молоткових, вальцбвих чи дискових дробарках для кращого розчинення крохмалю і повного вилучення ферментів. Приготування солодового молока складається з таких стадій: дезинфекція солоду, подрібнення солоду, активування ферментів солодового молока і його дезинфекція.

1.6 Приготування сусла з крохмалевмісної сировини

Підготовка крохмалевмісної сировини до зброджування в етиловий спирт складається із таких технологічних стадій: подрібнення сировини, змішування помелу з водою (приготування замісу), попередній підігрів замісу, водно-теплова обробка сировини, оцукрювання розвареної маси.

1.7 Зброжування сусла з крохмалевмісної сировини

Сусло - охолоджена розварена маса, оброблена ферментами оцукрюючих матеріалів.

Сусло, окрім тієї частини, що йде на приготування дріжджів, перекачують у зродильні апарати, і цукор сусла зброджується дріжджами у спирт. При зброджуванні сусла з крохмалевмісної сировини відбувається також дооцукровування декстринів Сусло, що бродить називають бражкою, а зброджене сусло - зрілою бражкою.

На спиртових заводах України застосовують періодичний спосіб зброджування сусла з крохмалевмісної сировини. Відомі й інші способи зброджування цього :ередовища - безперервно-проточний, проточно-рециркулярний і циклічний, які з )яду принципових причин (основна - небезпека розвитку сторонньої мікрофлори 'а закисання бражки, зниження виходу спирту) поки що не знайшли широкого впровадження у виробництво.

При періодичному способі всі операції від початку до кінця проводять у одно-іу апараті. Виробничі дріжджі вносять у бродильний апарат, який потім поступово заповнюють. Сусло з дріжджами залишають на ородшня протягом 72 годин.

Під час бродіння бродильні апарати з'єднують із спиртовловлювачем для кок денсації спиртових парів, які виносяться газами бродіння.

Зрілу бражку з бродильного апарата прямо або через проміжний резервуа насосом перекачують у брагоректифікаційний цех. Після випорожнення бродиль ний апарат миють водою, обризкують усередині розчином хлорного вапна, витри мують 15-20 хв, після чого хлорне вапно змивають водою і пропарюють ЗО хв пр температурі 100° С. Витрати пари - 10-12 кг на їм3 об'єму апарата, і

1.8 Виділення спирту з бражки та його очистка. Склад зрілої бражки

Зріла бражка - багатокомпонентна система, що складається з води (82 .90% мас), сухих речовин (4 . 10 % мас.) та етилового спирту із супровідними леткими домішками (5 .9 % мас, або 6 .11 об. %). У бражці завжди міститься деяка кількість діоксиду вуглецю. Його вміст у бражці, відібраної безпосередньо з бродильного апарата, складає 1 . 1,5 г/дм3. При подачі бражки до ректифікаційного відділення 35 .45 % діоксиду вуглецю втрачається. Кислотність бражки 0,5°, рН 4,5 .5,2. Склад бражки значно змінюється в залежності від виду вихідної сировини і прийнятих технологічних режимів її приготування.

Сухі речовини бражки представлені як завислими частинками (дріжджі, дробина), так і розчинними у врдно-спиртовій суміші органічними та неорганічними речовинами (декстрини, незброджені цукри, білки, кислоти, мінеральні речовини та ін.). У зерно-картопляній бражці знаходиться значна кількість завислих часток, вона більш в'язка, ніж мелясна, проте загальний вміст сухих речовин у мелясній бражці звичайно більший (8 . 10 %), ніж у зерновій (5 .7 %), і особливо у картопляній (3 .4 %).

Леткі домішки спирту характеризуються великою різноманітністю, на цей час їх ідентифіковано більше 70, але загальний вміст невеликий - звичайно не перевищує 0,6 % від кількості етилового спирту.

Виділення спирту із бражки може здійснюватись простою перегонкою (рис. 1.8.1) і за допомогою перегонки в ректифікаційних (бражних) колонах (рис. 1.8 2). У першому випадку процес здійснюється в апаратах періодичної дії, у другому - безперервної. В обох випадках з бражки виділяється спирт разом із леткими домішками й одержується бражний дистилят, який містить спирту 30 .50 об. % (слабкоградусний спирт-сирець).

Вільний від спирту залишок - барда, містить усі сухі речовини бражки й залишкову частину води. Вміст сухих речовин у барді складає 3 .8 %.

Цікаві статті з розділу

Базові методики прогнозування стану довкілля
"Існує широкий клас явищ, у яких об'єктом спостереження служить яка-небудь числова величина або послідовність числових величин, розподілені в часі. Температура, безупинно записувана са ...

Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
Біорізноманітність України є її національним багатством. Особливості географічного положення України рельєф, клімат та історичний розвиток зумовили формування на її території багатої рослин ...

Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони пр ...