Технологія спирту
.1 Процеси, що включає технологія спирту
Технологія спирту включає у себе такі процеси: підготовку сировини до розварювання, розварювання зерна і картоплі з водою для руйнування клітинної структури і розчинення крохмалю; охолодження розвареної маси і оцукрення крохмалю ферментами солоду або мікроорганізмів; зброджування цукрів дріжджами у спирт; і ділення спирту із бражки і його ректифікацію, а також приготування солоду шляхом пророщування зерна або культивування пліснявих грибів і бактерій для одержання амілолітичних і протеолітичних ферментних препаратів, виведення та розмноження засівних дріжджів. При одержанні спирту із меляси переробляється цукроза, яка міститься у ній, тому процеси розварювання та оцукрення виключаються.
1.2 Підготовка сировини до переробки
Усі види зерна, яке надходить у виробництво, очищають від пилу, землі, каміння, металевих предметів (цвяхів, шматочків дроту) та ін.
При переробці у спирт меляси підготовка її зводиться до гомогенізації (усереднення складу), підкислювання, асептування, внесення живильних речовин для дріжджів і розведення водою. У залежності від способу переробки меляси готуюють мелясне сусло: концентрацією 12% сухих речовин називають суслом для дріжджів, 32% - основним.
.3 Одержання солоду та мікробних ферментних препаратів
.3.1 Оцукруючі матеріали
У виробництві спирту із крохмалевмісної сировини (зерна злакових та ін.) шстовують оцукруючі матеріали, які містять, як правило, комплекс ферментів ідролізу полімерів: крохмалю, білків, пектинових речовин, пентозанів, целю-та ін. Як оцукруючі матеріали використовують солод, ферментні препарати робного походження або їх суміш.
.3.2 Характеристика ферментів
Ферменти або ензими - це каталізатори білкового походження, які утворюються і функціонують у всіх живих організмах. Ферменти знажують енергію активації, яка потрібна для здійснення хімічних реакцій. Вони прискорюють швидкість реакції, не витрачаються і не входять у склад кінцевих продуктів реакції.
.4 Активність ферментів
Наявність ферментів солоду або ферментних препаратів мікробного походження визначають з кількості утворених продуктів реакції або зменшення вихідного субстрату. Активність ферментів умовно визначають за початковою швидкістю ферментативної реакції. В оцукрюючих матеріалах визначають амілолітичну (характеризує дію α-амілази в ментних препаратах і α- та β-амілази в солоді, визначають з швидкості ферментативної реакції гідролізу крохмалю, яку встановлюють з кількості крохмалю, що про-злізована в процесі цієї реакції), оцукрюючу (характеризує здатність усіх амілолітичних ферментів каталізувати гідроліз крохмалю до редукуючих речовин), глюкоамілазну (характеризується кількістю одиниць активності в 1 г сухого ферментного препарату або в 100 мл глибинної культури), протеолітичну (здатність протеаз гідролізувати білок) й інвертазну активність (здатність ферменту β-фруктофуранозидази капи гідроліз цукрози) і виражають їх в умовних одиницях.
1.5 Виробництво солоду
Солод - це зерно хлібних злаків, пророщене для утвореннядньому гідроліти-ферментів, в основному амілолітичних і протеолітичних. На вітчизняних спирт-заводах для оцукрювання розвареної маси сировини використовують сирий, орошений солод. Тому його постійно пророщують під час роботи спиртову воду.
Основні вимоги до солоду в спиртовому виробництві: здатність швидко і повністю оцукрювати крохмаль сировини та частково білкові речовини до амінокислот. Останні використовуються дріжджами як джерело азоту і частково вуглецю. Тому при наявності амінокислот на утворення біомаси дріжджів менше витрачається цукрів, які перетворюються під час зброджування сусла в спирт.
Для нормального ведення технології спирту з солодом потрібно внести такі ферменти: α-амілазу, β-амілазу, декстриназу і протеолітичні ферменти. Солод із зерна різних злаків містить неоднакову кількість цих ферментів. У зв'язку з цим для вирощування солоду використовують культури зерна ячменю, проса і вівса.
Дуже важливим показником якості зерна на солод є його схожість, яку виражають кількістю зерна в процентах, що проросло на 5-ту добу.
Технологія солоду спиртового виробництва включає такі стадії: замочування зерна, пророщування зерна і приготування солодового молока.
.5.1 Замочування зерна
Мета замочування - збільшити вологість зерна до 40-48%, відділити його від пилу, видалити легкі зернові і незернові домішки і дезинфікувати зерно. Для підтримання життєдіяльності зерна і прискорення процесів його миття зерно з водою аерують. Переважно використовують повітряно-водяне замочування, при якому зерно почергово знаходиться то під шаром води, то без нього
Цікаві статті з розділу
Вплив теплових електростанції на навколишнє середовище. Шляхи зниження негативного впливу на навколишнє середовище
Споживання
енергії є обов'язковою умовою існування людства. Наявність доступною для
споживання енергії завжди було необхідно для задоволення потреб людини,
збільшення тривалості та поліпшен ...
Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка
комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення
аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району.
Пробл ...
Технологія метанового зброджування гнойової біомаси
Робота виконана на основі даних отриманих під
час проходження виробничої практики в сільськогосподарському товаристві
з обмеженою відповідальністю розташованому у Васильківському районі Київ ...