Гігієнічний моніторинг впливу полігону побутових відходів на якість підземних вод
Основну масу промислових відходів у Тернополі складають інертні відходи, річний обсяг утворення яких становить майже 60 тис. т. Їх частка в загальному обсязі сягає близько 90 %. Це грунтові відходи від очищення цукрових буряків, обробітку металів, граніту, деревини, виробництва фарфору, текстилю, будівельних матеріалів, поліграфічної продукції тощо.
З 1989 року вивіз на міське звалище сміття промислових відходів 1 і 2 класів токсичності заборонений та обмежено вивезення відходів 3-4 класів токсичності. Експлуатація робочої ділянки полігону ведеться з дотриманням технологічного циклу розподілу, ущільнення та пошарової ізоляції відходів. Проведений перший етап консервації його відпрацьованої частини.
Для контролю можливого забруднення грунту вивчалася динаміка вмісту шкідливих речовин у підземних водах. На межі звалища твердих побутових покидьок на різних відстанях від полігону були влаштовані наглядові свердловини. Контроль якості води в них ведеться за 18 показниками. Спостереження за якістю води проводилося у листопаді після осінніх дощів, у період най вірогіднішого забруднення підземних вод внаслідок максимального насичення ґрунту водою. Проби води із свердловин відбиралися в один і той же час впродовж трьох років (1999-2001).
Відомо, що якісний склад підземних вод формується в результаті взаємодії ряду природних факторів, основними з яких слід вважати клімат (атмосферні опади, температуру, інтенсивність випаровування тощо) та геологічну будову (характеристику грунту, склад гірських порід, тектонічні особливості місцевості, гідрогеологічні умови тощо). Вода, проходячи крізь грунт і численні гірські породи, насичується солями, що містяться в них. Але в останні десятиліття природний якісний фон значно порушується внаслідок інтенсивної антропогенної діяльності. Сюди належать усі фактори господарської діяльності, які впливають на формування складу вод. Склад підземних вод в умовах антропогенного впливу може мінятися в сторону підвищення або зниження концентрації тих чи інших інгредієнтів природних вод, гідрохімічних процесів, збагачення чужорідними для природної води компонентами.
Контроль за станом підземних вод і навколишнього середовища, виявлення осередків забруднення, оцінка їх масштабів та динаміки розвитку за площею і у часі; прогнозування якості підземних вод та міграції забруднення - це основні заходи, які спрямовані на захист підземних вод від забруднення.
Профілактичні заходи ефективні лише при системному контролі за станом підземних вод у межах спеціалізованої мережі спостережних свердловин. Без такої мережі неможливе вивчення джерел їх забруднення, визначення напряму і швидкості їх плину, що у свою чергу необхідно для вирішення питань захисту підземних вод та водозаборів. Цю мережу слід будувати на всіх великих централізованих водозаборах, де є загроза забруднення.
Аналізуючи результати хімічного складу підземних вод, можна відмітити деякі зміни концентрації певних показників, хоча більшість з них знаходилася в межах допустимих норм. За період спостереження відбулося зростання загальної мінералізації води у свердловинах нижче полігону майже на 90 %, що може свідчити про наявність додаткових джерел мінералізації. Також відбулося аналогічне зростання вмісту сульфатів та хлоридів.
Оцінюючи результати аналізів води на різній відстані від звалища сміття, які були зроблені протягом 3-х років (з 1999 по 2001), можна відмітити певну динаміку у вмісті значної кількості інгредієнтів. У воді всіх точок спостереження виявленні нафтопродукти, концентрація яких з часом наростала. Починаючи з колодязя, що знаходиться вище за рельєфом звалища сміття , вона за період спостереження зросла в пять разів з 0,2 до 1,0 мг/дм3. У наступному пункті спостереження колодязі, що знаходиться нижче звалище сміття, концентрація нафтопродуктів протягом першого і другого строків спостереження була вища, ніж у всіх інших точках. В кінці 2001 року вона сягала 5,2 мг/дм3.
Цікаві статті з розділу
Радіоактивне забруднення
Особливе
місце у забрудненні оточуючого середовища займає радіоактивне забруднення.
Найбільшою з них у всій Європі є Чорнобильська катастрофа яка і стала наслідком
радіоактивного забрудненн ...
Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду
причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф,
стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...
Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування
ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до
локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...