Гігієнічний моніторинг впливу полігону побутових відходів на якість підземних вод

Основну масу промислових відходів у Тернополі складають інертні відходи, річний обсяг утворення яких становить майже 60 тис. т. Їх частка в загальному обсязі сягає близько 90 %. Це грунтові відходи від очищення цукрових буряків, обробітку металів, граніту, деревини, виробництва фарфору, текстилю, будівельних матеріалів, поліграфічної продукції тощо.

З 1989 року вивіз на міське звалище сміття промислових відходів 1 і 2 класів токсичності заборонений та обмежено вивезення відходів 3-4 класів токсичності. Експлуатація робочої ділянки полігону ведеться з дотриманням технологічного циклу розподілу, ущільнення та пошарової ізоляції відходів. Проведений перший етап консервації його відпрацьованої частини.

Для контролю можливого забруднення грунту вивчалася динаміка вмісту шкідливих речовин у підземних водах. На межі звалища твердих побутових покидьок на різних відстанях від полігону були влаштовані наглядові свердловини. Контроль якості води в них ведеться за 18 показниками. Спостереження за якістю води проводилося у листопаді після осінніх дощів, у період най вірогіднішого забруднення підземних вод внаслідок максимального насичення ґрунту водою. Проби води із свердловин відбиралися в один і той же час впродовж трьох років (1999-2001).

Відомо, що якісний склад підземних вод формується в результаті взаємодії ряду природних факторів, основними з яких слід вважати клімат (атмосферні опади, температуру, інтенсивність випаровування тощо) та геологічну будову (характеристику грунту, склад гірських порід, тектонічні особливості місцевості, гідрогеологічні умови тощо). Вода, проходячи крізь грунт і численні гірські породи, насичується солями, що містяться в них. Але в останні десятиліття природний якісний фон значно порушується внаслідок інтенсивної антропогенної діяльності. Сюди належать усі фактори господарської діяльності, які впливають на формування складу вод. Склад підземних вод в умовах антропогенного впливу може мінятися в сторону підвищення або зниження концентрації тих чи інших інгредієнтів природних вод, гідрохімічних процесів, збагачення чужорідними для природної води компонентами.

Контроль за станом підземних вод і навколишнього середовища, виявлення осередків забруднення, оцінка їх масштабів та динаміки розвитку за площею і у часі; прогнозування якості підземних вод та міграції забруднення - це основні заходи, які спрямовані на захист підземних вод від забруднення.

Профілактичні заходи ефективні лише при системному контролі за станом підземних вод у межах спеціалізованої мережі спостережних свердловин. Без такої мережі неможливе вивчення джерел їх забруднення, визначення напряму і швидкості їх плину, що у свою чергу необхідно для вирішення питань захисту підземних вод та водозаборів. Цю мережу слід будувати на всіх великих централізованих водозаборах, де є загроза забруднення.

Аналізуючи результати хімічного складу підземних вод, можна відмітити деякі зміни концентрації певних показників, хоча більшість з них знаходилася в межах допустимих норм. За період спостереження відбулося зростання загальної мінералізації води у свердловинах нижче полігону майже на 90 %, що може свідчити про наявність додаткових джерел мінералізації. Також відбулося аналогічне зростання вмісту сульфатів та хлоридів.

Оцінюючи результати аналізів води на різній відстані від звалища сміття, які були зроблені протягом 3-х років (з 1999 по 2001), можна відмітити певну динаміку у вмісті значної кількості інгредієнтів. У воді всіх точок спостереження виявленні нафтопродукти, концентрація яких з часом наростала. Починаючи з колодязя, що знаходиться вище за рельєфом звалища сміття , вона за період спостереження зросла в пять разів з 0,2 до 1,0 мг/дм3. У наступному пункті спостереження колодязі, що знаходиться нижче звалище сміття, концентрація нафтопродуктів протягом першого і другого строків спостереження була вища, ніж у всіх інших точках. В кінці 2001 року вона сягала 5,2 мг/дм3.

Цікаві статті з розділу

Екологічна характеристика території природного заповідника Кам'яні Могили
Актуальність: у наш час степові екосистеми піддались найбільш сильному антропогенному впливу. Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія ...

Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з якою вона є часткою єдиної людської сім’ї, планетарного братства з високою екологічною культурою, в основі якої лежат ...

Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)
Дисертацією є рукопис Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Науковий консультант: док ...